Рижак Володимир Васильович
19 липня 1966 – 13 березня 2022
Старший лейтенант
Біографія
Володимир Рижак народився 19 липня 1966 року в селі Хижинці Вінницького району Вінницької області в простій українській селянській родині. Батько, Рижак Василь Каленьович, працював водієм вантажного автомобіля в колгоспі «Перемога», мати, Рижак Надія Семенівна, була передовою дояркою на молочно‑товарній фермі того ж колгоспу. У такій атмосфері працьовитості й відповідальності Володимир із дитинства звикав до дисципліни, поваги до праці та відчуття обов’язку перед родиною й громадою.
З 1973 по 1983 рік він навчався в Хижинецькій середній школі. У 1983–1987 роках Володимир навчався в Ачинському військовому авіаційно‑технічному училищі (Красноярський край, тодішній СРСР), здобувши фах авіаційного техніка. Після закінчення училища з 1987 по 1991 рік він проходив військову службу в селищі Озерне Житомирської області на посаді старшого техніка групи обслуговування авіаційної техніки, а згодом був переведений для подальшої служби до міста Гомель (Білорусь). На той час він уже мав серйозний професійний досвід, відповідав за справність складної авіаційної техніки й фактично ніс відповідальність за безпеку польотів.
Згодом Володимир звільнився з армії й повернувся на Вінниччину. Спершу працював у міліції, а згодом на підприємствах «Вінницямлин» і «Вінницягаз», виконуючи обов’язки електрика. Пізніше він відкрив власну справу та став відомим у регіоні майстром‑автоелектриком: умів знайти й усунути практично будь‑яку несправність, мав репутацію людини із «золотими руками».
Військова служба
Старший лейтенант, Заступник командира батальйону з МПЗ184 навчальний центр Академії СВ ЗСУПісля початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну він не залишився осторонь: уже 2 березня 2022 року пішов добровольцем до війська. Завдяки попередньому військовому досвіду отримав звання старшого лейтенанта Збройних сил України й був направлений до 355‑го навчального механізованого полку в складі 184‑го навчального центру Національної академії сухопутних військ, дислокованого на Яворівському полігоні у Львівській області. Там він обіймав посаду заступника начальника школи з морально‑психологічного забезпечення особового складу.
- Боштега Георгій
- Вишиваний Кирило (Академік)
- Войтюк Павло
- Гавриленко В'ячеслав
- Гаврюшин Євген (Оскол)
- Герега Дмитро
- Гикавчук Михайло
- Кожухар Юрій
- Коломієць Михайло
- Королович Андрій (Махмуд)
- Коротенко Валерій
- Кохан Сергій
- Кривіцький Валерій
- Кусий Юрій
- Лазар Богдан
- Луців Петро
- Мазурик Віталій
- Марчук Андрій
- Мацик Михайло
- Мельник Сергій
- Мельник Олег
- Мигалюк Василь
- Микитюк Микола
- Надибський Володимир
- Нєженєць Едуард
- Низьок Юрій
- Оліярник Олег
- Петришин Олег
- Пошукай Арсен
- Рак Роман
- Руденко Костянтин
- Саркісян Ігор
- Свінціцький Олександр
- Сіньковський Роман
- Скрипник Іван
- Третяк Володимир
- Фещенко Олексій
- Фіжделюк Леонід
- Чумак Олександр
- Шандиба Максим
- Швидкий Олександр
- Шевчук Юрій
- Шишка Андрій
- Ящишин Олег (Пінчер)
Боштега Георгій Тодорович6 квітня 1964 – 13 березня 2022Вишиваний Кирило Васильович (Академік)4 жовтня 1986 – 13 березня 2022Войтюк Павло Михайлович18 серпня 1985 – 13 березня 2022Гавриленко В'ячеслав Анатолійович1 жовтня 1991 – 13 березня 2022Гаврюшин Євген Володимирович (Оскол)18 липня 1965 – 13 березня 2022Герега Дмитро Володимирович26 грудня 1980 – 13 березня 2022Гикавчук Михайло Вікторович17 листопада 1988 – 13 березня 2022Кожухар Юрій Вікторович21 лютого 1968 – 26 березня 2022Коломієць Михайло Володимирович25 серпня 1974 – 13 березня 2022Королович Андрій Феліксович (Махмуд)30 листопада 1988 – 13 березня 2022Коротенко Валерій Анатолійович7 жовтня 1972 – 13 березня 2022Кохан Сергій Леонідович2 січня 1963 – 17 березня 2022Кривіцький Валерій Миколайович15 червня 1970 – 13 березня 2022Кусий Юрій Васильович4 травня 1997 – 13 березня 2022Лазар Богдан Іванович18 травня 1971 – 13 березня 2022Луців Петро Володимирович22 жовтня 1975 – 13 березня 2022Мазурик Віталій Миколайович17 серпня 1977 – 13 березня 2022Марчук Андрій Миколайович10 жовтня 1973 – 13 березня 2022Мацик Михайло Васильович15 листопада 1981 – 13 березня 2022Мельник Сергій Вікторович1 лютого 1983 – 13 березня 2022Мельник Олег Володимирович5 липня 1977 – 13 березня 2022Мигалюк Василь Васильович14 січня 1977 – 13 березня 2022Микитюк Микола Дмитрович6 червня 1967 – 13 березня 2022Надибський Володимир Петрович24 серпня 1971 – 13 березня 2022Нєженєць Едуард Петрович1 березня 1989 – 13 березня 2022Низьок Юрій Миколайович6 вересня 1976 – 13 березня 2022Оліярник Олег Олександрович28 жовтня 1969 – 13 березня 2022Петришин Олег Миколайович19 липня 1976 – 13 березня 2022Пошукай Арсен Олегович9 травня 1990 – 13 березня 2022Рак Роман Федорович11 січня 1974 – 13 березня 2022Руденко Костянтин Юрійович26 січня 2000 – 13 березня 2022Саркісян Ігор Олександрович24 лютого 1980 – 13 березня 2022Свінціцький Олександр Миколайович22 липня 1989 – 13 березня 2022Сіньковський Роман Васильович16 червня 1993 – 13 березня 2022Скрипник Іван Володимирович4 червня 1984 – 13 березня 2022Третяк Володимир Романович11 вересня 1981 – 13 березня 2022Фещенко Олексій Віталійович3 серпня 1967 – 13 березня 2022Фіжделюк Леонід Петрович17 липня 1972 – 13 березня 2022Чумак Олександр Володимирович23 листопада 1982 – 13 березня 2022Шандиба Максим Сергійович16 червня 1994 – 13 березня 2022Швидкий Олександр Борисович8 травня 1975 – 13 березня 2022Шевчук Юрій Валерійович5 березня 1982 – 13 березня 2022Шишка Андрій Вікторович6 жовтня 1994 – 13 березня 2022Ящишин Олег Степанович (Пінчер)18 липня 1966 – 13 березня 2022Загинув 13 березня 2022 року внаслідок ракетного удару російських військ по території Яворівського військового полігону у Львівській області.
Залишилися мама, дружина, син та донька.
Місце поховання
Фото і відео
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Вічна пам’ять та Царство Небесне загиблим Героям!!!
Публікації
- Старший лейтенант Володимир Рижак загинув 13 березня 2022 р. під час ворожого ракетного удару по території Яворівського військового полігона, що на Львівщині. Офіцеру було 55 років. Володимир народився в с. Хижинці Вінницької області. Закінчив Ачинське військове авіаційно-технічне училище. Після цього служив на Житомирщині та в Білорусі. У часи здобуття Україною незалежності звільнився. Згодом пішов на роботу в міліцію. Пізніше працював на підприємствах «Вінниця-млин», «Вінницягаз», виконував обов'язки електрика. Згодом відкрив власну справу. Був першокласним автоелектриком. Із перших днів повномасштабного вторгнення чоловік пішов добровольцем до лав ЗСУ, щоб боронити рідну землю. Служив у 355-му навчальному механізованому полку, що в структурі 184-го навчального центру Національної академії сухопутних військ. «Мій дядько був справжнім патріотом. Хочу, щоб його належно вшанували... Для мене і всієї нашої родини це дуже болюча втрата», — зазначив Віктор Гайдей. Поховали офіцера в с. Степанівка на Вінниччині. У с. Хижинці перейменовано вулицю Гагаріна на вулицю Володимира Рижака. У захисника залишилися мама Надія Семенівна, дружина Наталя, син Павло, донька Анастасія.Платформа пам'яті 'Меморіал'
