Logo site

Кратюк Євгеній Володимирович (Мажор)

16 липня 1994 – 13 грудня 2022
Рівненська обл. – Донецька обл.
https://back.memorybook.org.ua/flags/ua.svg
СолдатСолдат
Орден «За мужність» III ступеня (посмертно)Орден «За мужність» III ступеня (посмертно)

    • Біографія

      Військовослужбовець 6-го батальйону 27-ї окремої Печерської бригади Національної гвардії України. 

    • Військова служба

      Солдат

      Загинув 13 грудня 2022 року, в нерівному бою у Серебрянському лісі під Кремінною Луганської області, на спостережному пункті «Афіни». Бій почався опівдні, СП був оточений ворогом і обстріляний з гранатометів, після чого почався штурм. Нацгвардійці, навіть ті, хто був поранений, відстрілювались до останнього набою, четверо з них героїчно загинули у ближньому стрілецькому бою. Намагання сусідніх СП прийти на допомогу було блоковано щільним кулеметним вогнем ворога. Старший солдат Владислав Дзіковський «Еврей» протримався до ранку наступного дня, цілу ніч відстрілюючись один серед загиблих товаришів, вирвався з оточення і вибіг на позицію нашої лінії оборони, але, почувши оклик російською мовою, подумав, що він вийшов на ворога, побіг в протилежному напрямку прямо на рашистів і загинув, діставши понад 30 кульових поранень. Тіла полеглих вдалося евакуювати за десять днів, окрім тіла «Еврея», який опинився занадто близько до рашистів — його тіло було обміняно за декілька місяців. 

    • Місце поховання

      Ще не додано

    • Фото і відео

      Ще не додано

    • Україна пам'ятає

      Ще не додано

    • Спогади

      Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ять

    • Вшанування пам'яті

      Ще не додано

    • Публікації

      • 28-річний стрілець Євгеній Кратюк загинув 13 грудня 2022 р. під час відбиття ворожої атаки поблизу м. Кремінна Луганської області. Спочатку воїна вважали зниклим безвісти. Але сподівання рідних ще побачити свого героя живим не справдилися. Євгеній народився у с. Крупове Рівненської області. У 2008 р. його родина переїхала до м. Кагарлик на Київщині. Виховувала Євгенія лише мама. Для сестри і брата, за словами рідних, він був прикладом, підтримкою й опорою. Хлопець закінчив Ржищівський професійний ліцей. Працював будівельником. Згодом став водієм таксі. Планував одружитися з коханою дівчиною. З початком повномасштабного вторгнення Євгеній, не вагаючись, пішов до військкомату. Там йому сказали зачекати. А вже 3 березня його мобілізували. Євгеній захищав Батьківщину у складі 27-ї реактивної артилерійської бригади імені кошового отамана Петра Калнишевського. Був стрільцем. Спочатку його підрозділ дислокувався на Донеччині, а потім військових перекинули на Луганщину. Євгеній брав участь у запеклих боях, відбиваючи наступ російських окупантів на східному напрямку. «Він був людиною, яка ніколи не кине в біді. Так сталося, що Женя загинув. Але думки про нього будуть надихати нас на подальшу боротьбу з ворогом», — зазначив товариш загиблого Роман Дідик. «Він був дуже життєрадісним, завжди усіх підтримував, у будь-який час міг прийти на допомогу. Душа компанії. Дуже любив дітей, хоча своїх ще не мав. У брата залишилася дівчина, з якою він планував майбутнє. Але доля вирішила по-іншому. Женя ніколи не шкодував, що пішов воювати, бо захищав наше майбутнє», — поділилася сестра воїна Вероніка. В Євгенія залишилися мама, сестра, брат і наречена.
        Платформа пам'яті 'Меморіал'