Пасічник Олександр Валерійович

Пасічник Олександр Валерійович

Дата та місце народження: 19 березня 1982 р., смт. Чорний Острів, Хмельницький район, Хмельницька область.

Дата та місце загибелі: 26 серпня 2014 р., м. Іловайськ, Донецька область.

Звання: Сержант.

Посада: Санітарний інструктор.

Підрозділ: 8-й окремий полк спеціального призначення.

Обставини загибелі: Загинув 26 серпня 2014 р. під час артилерійського обстрілу російськими бойовиками міста Іловайськ (Донецька область).

Сімейний стан: Залишилися дружина та двоє дітей: донька (2005 р. н.) та син (2009 р. н.)

Місце поховання: смт. Чорний Острів, Хмельницький район, Хмельницька область, кладовище Вовча Гора.

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).


Для збільшення фотографії натисніть на неї!

Для збільшення фотографії натисніть на неї!

Для збільшення фотографії натисніть на неї!

Пройшов строкову військову службу в елітній частині Збройних сил – Окремому полку Президента України, потому деякій час служив у підрозділі міліції швидкого реагування «Беркут», звільнився за кілька років до Революції Гідності. За словами рідних, коли почалась АТО, Олександр місця собі не знаходив, – і, нарешті, пішов добровольцем до лав 8-го полку спеціального призначення Головного управління розвідки.

25 серпня замінив молодшого за віком військовослужбовеця, який зчинив істерику, відмовившись виконувати наказ, і замість нього сів на броню бойової машини, що прикривала розвідувальну групу, яка висувалась у район Саур-Могили. Бойове завдання було успішно виконане, але бронемашина потрапила під ворожий артилерійський вогонь... Град осколків обірвав життя Олександра, так понівечивши тіло, що його ховали у закритій труні - на неї, крім Державного прапора й хлібини, бойові побратими поклали два берети – блакитний «десантний» і малиновий, з емблемою «Беркуту».