|
Обставини загибелі: Загинув 22 серпня 2014 р. внаслідок артилерійського обстрілу
бойової позиції підрозділу в районі смт Біле, Лутугинський район, Луганська область. Разом з Максимом загинув
солдат М. Лущик.
Сімейний стан: Залишились батьки та сестра.
Місце поховання: м. Мена, Чернігівська область (фото надгробку:  ).
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 6, місце 2. 
Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року, "за особисту мужність і високий
професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений
орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно). Згідно рішення Менської районної ради №74 від 30 березня 2016 року (третя сесія сьомого скликання) за
мужність і героїзм, проявлені при виконанні військового обов’язку під час захисту територіальної цілісності та недоторканості країни присвоєно звання
«Почесний громадянин Менського району» (посмертно).
Пам'ять Максима увічнено меморіальною дошкою, встановленою на фасаді Менської загальноосвітньої школи І - ІІІ
ступенів ім. Т.Г.Шевченка.
Зі спогадів командира екіпажа Володимира Клименка: "З Максимом я був знайомий з вересня 2013 року, коли він уклав
контракт і розпочав службу. Був час, коли ми служили в різних ротах. Але влітку 2014 року, коли на Сході розпочалися активні бойові дії, я, Коля Лущик та
Максим Андрейченко ввійшли до складу одного екіпажу. Хлопці були справжні професіонали.
Згодом отримали наказ про зміну позицій. Попереду село Леніно, згодом Григорівка, селище Біле і злощасні Зайці. У Зайцях створювали новий блокпост. Раптово
розпочався обстріл з боку противника гарматами Д-30. Ми з Колею були в машині, Максим ззовні. Снаряд вцілив у машину. Микола загинув на місці, його розірвало.
Я вискочив із машини і впав, отримав поранення в голову та руку, Максим – у ноги та серце, але залишався живим.
Нас підхопила піхота, яка стояла з нами на блокпосту. Надали першу медичну допомогу. Максу вкололи два уколи знеболювального, третій не кололи, боялися, що не
витримає серце. Зупинили «Газель» та відправили до госпіталю, але на той час він змінив місце розташування, про що нас не повідомили завчасно. Максим
не доїхав до нього, помер у мене на руках. Медики сказали, що хлопець отримав поранення, не сумісне з життям, помер внаслідок кровотечі.
| 
