|
Обставини загибелі: 15 лютого 2015 р. був поранений в ноги у бою під Чорнухине
(Попаснянський район Луганська область). Разом із пораненими бійцями 128-ї бригади Олега вивозили до шпиталю, але колона потрапила під обстріл.
З того часу вважався зниклим безвісти. У березні 2015 р. знайдений серед загиблих. Похований.
Місце поховання: с. Ставиське, Козелецький район, Чернігівська область.
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 6, ряд 9, місце 26. 
Указом Президента України № 473/2015 від 13 серпня 2015 року, "за особисту мужність і високий
професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений
орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
 |
| від Валентини Цукур |
 |
 |
Героєм .... був мені завжди....
з тих пір коли почав.. іти...
з тих пір... коли сказав він мама.....
я так раділа... так ридала....
Від щастя сльози проливала...
так ніби знала.. ніби відчувала.....
я так його тримала... так оберігала...
та все ж пішов.... за іншу битись маму....
мені ж залишив вічну рану...
...Минуло два роки ...16.02.15
Демиденко Надія Василівна |
Пусть помнят те, которых мы не знали .
Нам страх и подлость были не к лицу .
Мы пили жизнь до дна и умирали
За эту жизнь , не кланяясь свинцу…
16 февраля 2015 перестало биться сердце Кобченко Олега Александровича . 18 февраля 2019 ему бы исполнилось 37 лет…
Мама |
 |
 |
Одного разу я прокинусь вранці рано,
Грайливо сонце буде небо цілувати,
Птахи за вікнами співатимуть сопрано,
А у кутку у чорній хустці… сива мати…
Що то за горе і чи це мені наснилось?
Та янгол за спиною відповість мені:
«Тебе немає, вже за тебе помолились.
Ти вбитий «Градом» був учора на війні…
Герої не вмирають!!!
Вічна пам`ять нашому Олегу.
Минуло вже два роки...
Демиденко Іван Іванович |
В мами серце чомусь так боліло,
Німо билося у тривозі.
І подумати, бідна, не сміла,
Що біда в дім уже в дорозі.
Чиясь байдужість і чорна зрада
Клювали поранене серце,
Не шукав ніде ради-поради...
Й хлюпав біль, як вода з відерця.
Тепер приходить лише в снах
До матері на погостини:
Його душа в далеких небесах,
Та ненька все чекає СИНА...
Глибокі співчуття родині Олега
Вічний спокій йому та вічна пам'ять..
Валентина Цукур | |
