|
Обставини загибелі: Загинув 8 грудня 2014 року під час артилерійського обстрілу у районі селища
Піски (Донецький аеропорт) Ясинуватського району Донецької області. Разом з Віктором загинули
сержант В. Бойко та
солдат В. Носенко. Під час цього обстрілу також загинули бійці 81-ї окремої аеромобільної бригади:
солдат А. Ременюк,
старший солдат С. Чоп та
старшина М. Петрученко.
Сімейний стан: Залишилась дружина та син.
Місце поховання: с. Рудівка, Прилуцький район, Чернігівська область (фото надгробку:  ).
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 5, ряд 10, місце 2. 
Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року, "за особисту мужність і високий
професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений
орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).
 |
| від земляків |
Здобув вищу освіту, з 2004 по 2006 рік проходив службу у Військово-морських силах ЗСУ. Був ідейним
націоналістом, у 2013 році вступив до ВО «Свобода», член Прилуцької міської організації. Був активними учасником Революції Гідності з перших її
днів. Призваний у першу хвилю мобілізації, з червня перебував у зоні АТО, обороняв Луганський аеропорт, брав участь у бойових діях під Луганськом,
був поранений. Коли мінометну батарею відправили у Піски, Віктор перервав відпустку та поїхав на передову до побратимів. В серпні Віктор розповів
в інтерв'ю про себе та про бойовий шлях своєї батареї.
| 
