|
Обставини загибелі: Загинув 9 березня 2018 р. у снайперській дуелі в околицях с.
Водяне на Приморському напрямку, отримавши кульове поранення в голову.
Сімейний стан: Залишились мати та сестра.
Місце поховання: м. Червоноград, Львівська область, Алея Героїв міського кладовища в с. Бендюга.
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 10, ряд 7, місце 23. 
Нагороджений відзнакою Президента України
«За участь в антитерористичній операції». 
Нагороджений відзнакою МВС України — нагрудним знаком «За відзнаку в службі». 
Нагороджений знаком МВС - медаллю «Захиснику Маріуполя». 
Нагороджений відзнакою БО Фонд оборони країни «За оборону України». Указом Президента України № 189/2018 від 27 червня 2018 року, "за особисту мужність і самовіддані дії,
виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений
орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
19 квітня 2018 року посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин м. Червоноград».
 |
| від Побратимів | 
Юрій Луговський народився 5 червня 1994 року у місті Червонограді Львівської області. Змалку
прислуговував у храмі. Закінчив Червоноградську загальноосвітню школу №9. Здобув спеціальність столяра, працював за фахом.
Перебував у лавах УНСО (до 2012 року — у Львівському осередку, потому перейшов до Червоноградського), навчав молодих хлопців військовій справі.
Завжди проявляв активну проукраїнську позицію, був активним учасником Революції Гідності.
З початком російської збройної агресії проти України у червні 2014 року пішов добровольцем до батальйону спецпризначення НГУ «Донбас»
уклавши контракт про проходження служби у військовому резерві, обіймав посаду стрільця 1-ї роти, мав позивний «Пром». Пройшов бої за
Артемівськ, Попасну, Іловайськ.
У лютому 2015 року був прийнятий на військову службу за контрактом і переведений до окремого загону спеціального призначення «Азов»
маріупольского полку оперативного призначення (в/ч 3057) Східного ОТО НГУ. Брав участь у боях за с. Широкино. Ефективно діяв на «нулі» по
кілька місяців поспіль. В одному з боїв за Широкине у квітні 2015 року куля «Баррета» знищила бойовика-окупанта прямо під час зйомок
пропагандистського сюжету російського телеканалу.
Загинув о 2.15 9 березня 2018 року поблизу села Водяного у Приазов'ї від кулі ворожого снайпера, під час дуелі снайперських пар.
10 березня з бійцем попрощався особовий склад полку «Азов» у гарнізоні в селі Урзуф. Під час звернення до присутніх командир полку зазначив, що
14 березня «Баррет» повинен був отримати нагороду до Дня добровольця - іменну вогнепальну зброю.
| 
