|
Обставини загибелі: Загинув 26 березня 2017 р. в результаті авіакатастрофи
військового гелікоптеру Мі-2, яка сталася біля с. Малинівка
(Слов'янський район) Донецької області, в 13 км від аеродрому м. Краматорська. Разом з Дмитром загинули
підполковник Є. Волошин,
старший лейтенант Р. Кандул,
полковник В. Мельник та
полковник В. Калитич.
Сімейний стан: Залишились батьки і молодший брат.
Місце поховання: с. Рокитне, Кременчуцький район, Полтавська область.
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 9, ряд 2, місце 35. 
Указом Президента України № 538/2016 від 2 грудня 2016 року, "за особистий внесок у зміцнення
обороноздатності Української держави, мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені під час виконання військового обов’язку, та з
нагоди Дня Збройних Сил України", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
Указом Президента України № 318/2017 від 11 жовтня 2017 року, "за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені
у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов’язку ", нагороджений
орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
Нагороджений медаллю ВГО "Країна" "За визволення Слов'янська" (посмертно).
Закінчив Кременчуцький професійний ліцей №7 за професією верстатника. Але Дмитро мріяв про небо, тож 1996 року вступив до
Кременчуцького льотного коледжу Національного авіаційного університету, який закінчив у 1999 році. З листопада 2012-го служив за контрактом штурманом
16-ї вертолітної бригади в Бродах. Від початку бойових дій виконував завдання в зоні АТО, на вертольоті Мі-24. В 2014 його вертоліт підбили, йому тоді
вдалося вижити. 2015 року перевівся в Полтаву до 18-ї бригади.
| 
