Обставини загибелі: Помер 28 червня 2015 р. під час несення служби в Бахмутському районі, Донецька область.
Сімейний стан: Залишилася дружина та двоє дітей.
Місце поховання: м. Здолбунів, Рівненська область (фото надгробку: ).
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 7, ряд 2, місце 29. 

Нагороджений медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно).

Нагороджений відзнакою "За оборону рідної держави" (посмертно).
Микитюк Віктор Іванович навчався в Ужгородському державному університеті, математик, викладач. В радянський час був депутатом Здолбунівської міської ради та
першим секретарем Здолбунівського райкому. З 1991 року працював у ОВС, в 42 роки вийшов на пенсію в званні майора міліції. В серпні 2014 р. був призваний
служити в батальйоні «Горинь», мав позивний Лис. Микитюк В. І. помер 28 червня 2015 р. внаслідок важкого захворювання, отриманого в зоні проведення АТО.
Похований на кладовищі в м. Здолбунів Рівненської області на Алеї Героїв.
Справжньою братерською любов’ю любив своїх бойових товаришів, найціннішим вважав карту Донецької і Луганської областей з їхніми автографами, прагнув
повернутись і боротися з ними пліч опліч до перемоги, але не зумів…
|