|
Обставини загибелі: Загинув 26 серпня 2014 р. під час артилерійського обстрілу в районі
с. Агрономічне, Амвросіївський район, Донецька область.
Військова операція: Бої за м. Іловайськ.
Сімейний стан: Залишилися дружина та двоє дітей: донька та син.
Місце поховання: смт. Чорний Острів, Хмельницький район, Хмельницька область, кладовище Вовча Гора (фото надгробку:  ).
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 3, місце 14. 
Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, "за особисту мужність і високий
професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений
орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
 |
| від Сєдого | 
Пройшов строкову військову службу в елітній частині Збройних сил – Окремому полку Президента України,
потому деякій час служив у підрозділі міліції швидкого реагування «Беркут», звільнився за кілька років до Революції Гідності. За словами рідних,
коли почалась АТО, Олександр місця собі не знаходив, – і, нарешті, пішов добровольцем до лав 8-го полку спеціального призначення.
25 серпня замінив молодшого за віком військовослужбовеця, який зчинив істерику, відмовившись виконувати
наказ, і замість нього сів на броню бойової машини, що прикривала розвідувальну групу, яка висувалась у район Саур-Могили. Бойове завдання було
успішно виконане, але бронемашина потрапила під ворожий артилерійський вогонь... Град осколків обірвав життя Олександра, так понівечивши тіло,
що його ховали у закритій труні - на неї, крім Державного прапора й хлібини, бойові побратими поклали два берети – блакитний «десантний» і
малиновий, з емблемою «Беркуту».
Рішенням 7-ї сесії Чорноострівської селищної ради від 29 квітня 2016 року в селищі міського типу Чорний Острів вулицю Першотравневу,
на якій народився Олександр Пасічник, перейменовано на його честь.
|
