|
Обставини загибелі: Загинув 18 січня 2015 р. у бою з російськими збройними
формуваннями в районі аеропорту Донецька.
Місце поховання: м. Дніпропетровськ, Краснопільське кладовище.
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 5, ряд 8, місце 22. 
Указом Президента України № 722/2015 від 25 грудня 2015 року, "за особисту мужність і самовідданість,
виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, високий професіоналізм, вірність військовій присязі", нагороджений
орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Сергій Петров не дожив до власного Дня народження всього 18 днів - 06 лютого 2015 р. йому мало б
виповнитися 27 років. Сміливий Патріот рідної Вітчизни загинув 18 січня 2015 р. (напередодні Хрещення Господнього), у боях за Донецький аеропорт,
оборона якого тривала ще 4 дні. Сергій був рядовим Бійцем у лавах зведеного загону 95-ої аеромобільної та 93-ої механізованої бригад - він був
серед тих справжніх Солдат, кого за безмірну відвагу та мужність назвали "Кіборгами". Сергій був Громадянином нашої держави - і він постав на
її захист, як тільки виникла в тому необхідність. Він говорив своїм друзям, що просто не може вчинити інакше.
Серед своїх товаришів Сергія вирізняв спокій, що іноді трохи дивував оточуючих - часом їм здавалося, що побачити його злим було неможливо.
Він був простим, щирим та добрим хлопцем - небагатослівним як кожний справжній чоловік. Сергія згадують, як людину товариську та приязну -
він завжди намагався прийти на допомогу друзям. Як з'ясувалося, за цією традиційною зваженістю була неабияка рішучість: до війська його
спочатку не взяли за станом здоров'я, тож Сергій пішов в один із добровольчих батальйонів. Але його не влаштувало, що батальйон не брав
активної участі у бойових діях і Сергієві вдалося перевестися до регулярної армії.
Сергій був випускником факультету суспільних наук і міжнародних відносин Дніпропетровського
національного університету імені Олеся Гончара. Він закінчив університет у 2011 р. за спеціальністю "Політологія", а під час навчання найбільше
цікавився проблемами політичного життя сучасної України, громадсько-політичним розвитком рідного міста та області. У своїй дипломній роботі
"Молодіжне політичне лідерство в сучасній Україні: проблеми та перспективи розвитку" Сергій намагався на науковому рівні визначити перспективи
політичної участі молоді України.
Всього через декілька років після закінчення університету він віддав своє молоде життя, захищаючи
незалежність, соборність та державність України. Ми завжди повинні пам'ятати, що Сергій загинув за кожного з нас, за наш спокій, за мир у нашому
домі. Тепер його світлину розміщено на Меморіалі, що присвячений пам'яті випускників Дніпропетровського національного університету - Воїнів АТО,
загиблих у бойових діях на Сході України. Сергія Юрійовича Петрова було нагороджено вищою відзнакою рідного університету - почесною медаллю
"За вірну службу ДНУ". ПОСМЕРТНО.
| 
