Барнич Сергій Михайлович

Барнич Сергій Михайлович

Дата та місце народження: 11 січня 1974 р., м. Калуш, Івано-Франківська область.

Дата та місце загибелі: 26 березня 2021 р., с. Шуми, Торецька міська рада, Донецька область.

Звання: Старший сержант.

Посада: Начальник інженерної служби–командир інженерно-саперного взводу.

Підрозділ: 109-й окремий гірсько-штурмовий батальйон (10-а окрема гірсько-штурмова бригада).

Обставини загибелі: Загинув 26 березня 2021 року від снайперської кулі під час спроби розмінування території поблизу ВОП в околицях с. Шуми (Торецька міська рада, Донецька область). Разом з Сергієм загинули підполковник Сергій Коваль, старший сержант Максим Абрамович та старший солдат Сергій Гайченко.

26 березня 2021 року о 13.45 ворожі снайпери обстріляли саперну групу ЗСУ, внаслідок чого загинуло одразу четверо військовослужбовців, а ще двох було поранено. Сталося це в околицях с. Шуми Торецької міськради на Донеччині.

Напередодні ворог здійснив дистанційне мінування в районі взводного опорного пункту гірських піхотинців 10-ї ОГШБр мінами ПОМ-2. Одна з них спрацювала через декілька годин, а для знешкодження інших 26 березня і прибула група досвідчених саперів.

Навпроти ВОП, метрів за 250-300, в «сірій зоні», знаходиться водонасосна станція, котра забезпечує подачу води для низки населених пунктів по обидві сорони лінії зітнення. Саме в приміщенні цього цивільного об’єкту і обладнали, як виявилось згодом, своє лігво ворожі снайпери.

Отож, група розмінування пд командуванням командира загону пошуку та знешкодження саморобних вибухових пристроїв Центру розмінування Сил підтримки ЗСУ підполковника Сергія Коваля, до якої входили сапери Центру розмінування старшина Сергій Бруска і старший солдат Богдан Гищук та сапер інженерної служби 10-ї ОГШБр старший сержант Сергій Барнич, вийшла на огляд місцевості. І в цей момент пролунав перший постріл, яким було смертельно поранено старшого сержанта С.Барнича. Командир групи підполковник С. Коваль кинувся надавати йому допомогу, але й він був уражений снайпером. За ними кулі вразили і двох інших бійців групи, але лише поранили: старшина С. Бруска отримав важке поранення, а старший солдат Б. Гищук – середньої важкості.

Рятувати поранених з опорника кинулись гірські піхотинці старший сержант Максим Абрамович та старший солдат Сергій Гайченко – снайпери вразили і їх, завдавши їм смертельних поранень.

Отримавши повідомлення про поранених, на допомогу їм поспішила старший бойовий медик сержант Світлана Земліна. Дорогою її наздогнали два сержанти – Олексій Косташек і Сергій Сулима (останній через тиждень, 3 квітня, також загине).

Аби перешодити евакуації поранених та загиблих, ворог відкрив вогонь з автоматичних станкових гранатометів і мінометів. Українська сторона декілька разів запрошувала режим тиші, аби винести побратимів, однак окупанти нібито спочатку погодились, але одразу знову ж відкрили вогонь.

Гірські піхотинці вирахували, звідки цілили ворожі снайпери, однак знищити їх не мали дозволу. Противник підступно цим скористався і безпечно зміг покинути зону. Натомість «едельвейси» вдарили мінометами по інших вогневих точках бойовиків, звідки вони вели стрільбу. Утім, дістати ворожих снайперів з «водокачки» не вдалося. Загалом бій тривав близько півтори години, і лише по його закінченні вдалося евакуювати поранених та зібрати тіла загиблих.

Сімейний стан: Залишились батьки.

Місце поховання: м. Калуш, Івано-Франківська область, Алея Слави міського кладовища.

Нагороджений відзнакою Начальника Генерального Штабу Збройних сил України «Учасник АТО».

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 149/2021 від 7 квітня 2021 року, "за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).