|
Обставини загибелі: Ранком 29-го серпня 2014 р., під час виходу т.зв.
Зеленим коридором з Іловайського котла, їхав у кузові броньованої вантажівки КАМАЗ у складі автоколони
батальйону "Донбас" по дорозі з с. Многопілля до с. Червоносільське. Коли КАМАЗ вже в`їзджав до с. Червоносільське, по ньому вистрілів
російський танк. Кабіну вантажівки розірвало, а потім здетонував боєкомплект у кузові. Загинув у КАМАЗі разом з
Рухою,
ВДВ,
Контрою,
Кавказом,
СВД,
Русом та
Стафом. 3-го вересня тіло Лисого разом з тілами 96 інших загиблих у т.зв. Іловайському котлі було привезено до
дніпропетровського моргу. Був упізнаний родичами та похований 06.09.2014 р. у м. Краматорськ.
Військова операція: Бої за м. Іловайськ.
Сімейний стан: Залишились дві дорослі доньки і внучка.
Місце поховання: м. Краматорськ, Донецька область.
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 7, місце 19. 
Указом Президента України № 838/2014 від 31 жовтня 2014 р., "за особисту мужність і героїзм,
виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом
«За мужність» III ступеня (посмертно).
Нагороджений "Іловайським Хрестом" (посмертно). 3 жовтня 2014 р. рішенням Славутицької міської ради Василю Івановичу Білому присвоєно звання "Почесний громадянин міста
Славутича" (посмертно).
Нагороджена відзнакою Громадської Спілки «Всеукраїнське об’єднання «Ми українці»
орденом «Хрест Героя» (посмертно).
 |
 |
| від Андрія Музики |
від друзів з Славутича |
 |
|
Згадайте наші імена,
Як на Донбасі стихнуть ГРАДи,
Як вдарять сальвою паради,
Як наші душі в зорепади
Під переможні канонади
Розкажуть всім чого заради
Була ця проклята війна –
Згадайте наші імена…
Згадайте наші імена,
Коли засієте окопи,
Коли від мін розчистять тропи,
Коли нам вклоняться Європи,
Бо ми пройшли вогні й потопи,
Бо ми бандерівці й «укропи»
І нам навік така ціна –
Згадайте наші імена…
Згадайте наші імена,
Як розцвітуть полями квіти,
Як посміхнуться наші діти,
Як рознесуть вітри по світу
Священні наші заповіти,
Щоб серцю кожному радіти,
Бо Україна в нас одна –
Згадайте наші імена…
(с)Василь Ковтун.
від друзів |
Сьогодні в Україні чорний день…
В домівках у героїв ллються сльози,
Та повернути їх ніхто не в змозі –
Сьогодні в Україні чорний день.
Помолимось усі за їхні душі.
Поставимо в церквах за них свічки;
Чоловіки, батьки, сини та друзі –
За рідну землю в небі полягли.
А завтра буде помста по заслузі!
За кожну краплю материнської сльози,
За дикий біль, що розриває душу,
За кожну цятку української землі...
Дорош Н.В.
від побратимів Тараскіна, Тополя, Молчуна, Бархана, Гайдамаки | 
Після проходження строкової служби у Прикордонних військах КДБ СРСР з кінця 1980-х жив і працював
у м. Славутичі Київської області. Був відомим у місті артистом-аматором місцевої художньої самодіяльності, активним учасником міжнародних
фестивалей молодих працівників атомної енергетики "Діснай", що проходили у Латвії та Росії. Взимку 2013 р. переїхав до м. Краматорська Донецької
обл. Звідти на початку травня 2014-го приїхав у Київ та вступив добровольцем у резервний батальйон НГУ "Донбас".
|
