Обставини загибелі: Ранком 29 серпня 2014 р., під час виходу т.зв.
Зеленим коридором з Іловайського котла, їхав у кузові броньованої вантажівки КАМАЗ у складі автоколони
батальйону "Донбас" по дорозі з с. Многопілля до с. Червоносільське. Коли КАМАЗ вже в`їзджав до с. Червоносільське, по ньому вистрілів
російський танк. Кабіну вантажівки розірвало, а потім здетонував боєкомплект у кузові. Загинув у КАМАЗі разом з
Рухою,
ВДВ,
Контрою,
Кавказом,
СВД,
Русом та
Лисим. 3 вересня тіло Стафа разом з тілами 96 інших загиблих у т.зв. Іловайському котлі було привезено до
дніпропетровського моргу. Був упізнаний родичами та похований 07.09.2014 р.
Військова операція: Бої за м. Іловайськ.
Сімейний стан: Залишились дружина та донька.
Місце поховання: смт. Коцюбинське, Ірпінська міська рада, Київська область (фото надгробку: ).
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 9, місце 15.
Указом Президента України № 892/2014 від 27 листопада 2014 р., "за особисту мужність і героїзм,
виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі",
нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Присвоєно звання "Почесний громадянин селища Коцюбинського".
Нагороджений "Іловайським Хрестом" (посмертно).
|
Сьогодні в Україні чорний день…
В домівках у героїв ллються сльози,
Та повернути їх ніхто не в змозі –
Сьогодні в Україні чорний день.
Помолимось усі за їхні душі.
Поставимо в церквах за них свічки;
Чоловіки, батьки, сини та друзі –
За рідну землю в небі полягли.
А завтра буде помста по заслузі!
За кожну краплю материнської сльози,
За дикий біль, що розриває душу,
За кожну цятку української землі...
Дорош Н.В.
від побратимів Тараскіна, Тополя, Молчуна, Бархана, Гайдамаки |
17 жовтня 2014 року в селище Коцюбинське на фасаді будинку, де проживав Стрюков Владислав Геннадійович, відкрито меморіальну дошку.
|