Обставини загибелі: Загинув 12 лютого 2015 р. під час проведення «зачистки»
територій від залишків незаконних збройних формувань в селі Логвинове, що розташоване на трасі Дебальцеве — Артемівськ (Донецька область).
В цьому бою також загинули:
сержант В. Панчук,
солдат Р. Мельничук,
солдат А. Камінський,
солдат В. Самоленко та
сержант А. Поліщук, бійці 30 ОМБр:
солдат А. Браух,
старший солдат М. Сущук,
молодший сержант В. Шульга та боєць 79 ОАМБр:
старший прапорщик В. Суслик. Упізнаний по фото загиблих, яких привезли до моргу Донецька.
У липні 2017 р. волонтери гуманітарної місії «Евакуація-200» доставили останки до м. Дніпро, ідентифікований за експертизою ДНК. 7 жовтня 2017 р.
похований.
Сімейний стан: Залишилися мати, двоє старших братів, дружина та
троє дітей: дві доньки і неповнолітній син.
Місце поховання: м. Дніпро, Краснопільське кладовище (фото надгробку: ).
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 6, ряд 5, місце 20.
Указом Президента України № 12/2018 від 22 січня 2018 року, "за особисту мужність і самовіддані дії,
виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов’язку", нагороджений
орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
|
Улюблений чоловік, та чудовий батько. Твої слова ще довго будуть звучати у наших серцях, а твоя справа надалі продовжиться.
Багато люду в пам'яті забуті
Лише до тебе наші серця прикуті
Дивись: на горизонті сонце!
Залишись...але ні, воно вже на небі.
Будь сяйвом навіть там!
Ми все одно чекаємо, бо сонце не зійшло. від сім'ї |
|
Сьогодні в Україні чорний день…
В домівках у героїв ллються сльози,
Та повернути їх ніхто не в змозі –
Сьогодні в Україні чорний день.
Помолимось усі за їхні душі.
Поставимо в церквах за них свічки;
Чоловіки, батьки, сини та друзі –
За рідну землю в небі полягли.
А завтра буде помста по заслузі!
За кожну краплю материнської сльози,
За дикий біль, що розриває душу,
За кожну цятку української землі...
Дорош Н.В.
від побратимів Тараскіна, Тополя, Молчуна, Бархана, Гайдамаки |
|
|
Стояли соняхи у полі
Від куль вони не знали болі
Не відчували ті смертельні рани
Коли били "гради" й "урагани"...
Стояли соняхи у полі...
Червоні від святої крові!
А поряд клени і тополі
Свідки в тім нерівнім бої...
Оточено було все ворогами
Окупантами, підлими "братами"...
В низинах десь були тумани
...далеко десь, у сльозах мами...
Синам в цей час благали Долі !!!
Свободу Україні ! Незалежності і Волі !
А десь над соняхами в полі
До Сонця в небо йшли Герої...
Від Наталі Харченко, мами "Реда" |
Олександр Ламбурський: Я чесно кажучи не знав як його звали. Тоді було не до цього, але те, що він зробив
для нас усіх, заслуговує поваги. Уже потім я узнав його псевдо; "Партизан"...
І до землі уклін йому
Він сильно нам тоді поміг
Можливість дав нам для відходу
Життя він нам усім зберіг.
Ще посвятив йому пісню, яку я вперше заспівав в Умані. Пробачте, співаю не дуже, але від щирого серця.
Слава Героям Україні!
|