|
Обставини загибелі: Зник безвісті 17 липня 2014 р. Упізнаний за експертизою ДНК серед останків
трьох чоловіків, виявлених у вересні 2015 р. у замінованій придорожній лісосмузі між м. Красногорівкою та смт Старомихайлівкою, Мар'їнський район,
Донецька область зі слідами вогнепальних поранень у голову, доставлених до м. Дніпропетровська волонтерами гуманітарної пошукової місії "Евакуація-200"
та тимчасово похованих на Краснопільскому кладовищі.
Сімейний стан: Залишилась сестра.
Місце поховання: м. Сєвєродонецьк, Луганська область (фото надгробку:  ).
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 1, ряд 8, місце 35. 
Указом Президента України № 12/2018 від 22 січня 2018 року, "за особисту мужність і самовіддані дії,
виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов’язку", нагороджений
орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Діючи у складі військового оперативного резерву полку, у червні 2014 року під час оборони від проросійських
бойовиків будівлі Донецької обласної прокуратури майор Величко дістав тяжке поранення в руку і на момент прориву частини з оточення та її виходу під
Маріуполь він залишався на лікуванні у Донецьку. Був захоплений бойовиками незаконного збройного формування Безлера, перебував у полоні у м. Горлівці.
Коли його відпустили з полону, не мав при собі документів, 17 липня 2014 року дістався м. Красногорівки і повідомив про себе сестрі, скориставшись
телефоном одного з місцевих жителів. Цей же громадянин вказав йому дорогу на с. Пескі через смт Старомихайловку, коли за Величком легковиком
"Хюндай Елантра" чорного кольору д/н АН 1654 ЕВ приїхала мати та двоє знайомих. Близько 16.00 того ж дня громадяни Лось, Скоринін і мати та син
Велички виїхали з Красногорівки, але дорогою зникли безвісті, не діставшись блокпосту у Песках. Розстріляну і спалену машину "Хюндай", схожу на ту,
якою їхали чотири зниклих, їхні родичі згодом виявили поблизу селища Лозового Ясинуватського району Донецької області.
|
