Дата та місце народження: 8 березня 1985 р., м. Запоріжжя.

Дата та місце загибелі: 29 серпня 2014 р., с. Осикове, Старобешівський район, Донецька область.

Звання: Солдат.

Посада: Номер обслуги-радіотелефоніст.

Підрозділ: 93-я окрема механізована бригада.

Обставини загибелі: Входив до складу розрахунку зенітної установки, облаштованої у кузові вантажівки ЗІЛ-131. Загинув 29-го серпня 2014 р під час виходу з Іловайського котла т.зв. «Зеленим коридором» на дорозі поміж с. Кутєйніково та Осиково. Стояв біля зенітки та був застрелений снайпером. Незабаром машина була підбита і ті, хто їхали на ній, пересіли на іншу. В машині залишились тіла А. А. Денщикова та С. В. Калініна. 31-го серпня ця машина була підірвана сепаратистами разом з тілами загиблих. 3-го вересня рештки Денщикова А.А. разом з тілами 96 інших загиблих у т.зв. Іловайському котлі були привезені до дніпропетровського моргу. 16-го жовтня 2014 р. тимчасово похований на Краснопільському цвинтарі м. Дніпропетровська, як невпізнаний герой. Був упізнаний за тестами ДНК.

Військова операція: Бої за м. Іловайськ.

Місце поховання: м. Запоріжжя, Леванівське кладовище.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 6, місце 27.

Указом Президента України № 9/2016 від 16 січня 2016 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

від Володимира Чайкіна	від мами