Обставини загибелі: Зник безвісти 13 лютого 2015 р. попавши під обстріл під час
виконання бойового завдання по вивозу поранених з РОП "Мойша" (м. Дебальцеве). Впізнаний за експертизою ДНК. Разом з Владиславом загинули
молодший сержант міліції І. Лехмінко,
рядовий міліції В. Лаговський (БПСМОП "Артемівськ"),
молодший сержант міліції С. Карпо (БПСМОП "Артемівськ"),
молодший сержант міліції Д. Стрілець (БПСМОП "Артемівськ"),
солдат С. Іволга (17 ОТБр),
старший лейтенант Д. Каморніков (17 ОТБр) та
старший солдат О. Павлюк (17 ОТБр).
Сержант Р. Голік (40 ОМпБ) вважається зниклим безвісти.
Стасовський Юрій: "Першим йшов наш танк
"Болівар", наступна - наша БМП-1 "Йожик" потім БРДМ, танк з "Артемівська" замикав колону.
Почали рух, "Болівар" відпрацював в тунель під ростовською трасою, чеше з НСВТ двори. Тут перед ним за двісті метрів виїздить вантажівка з сепарастами. В гарматі якраз
ОФС заряджений. Постріл, від автомобіля тільки клоччя полетіло, сепари потім казали, що 14 вбитих одним вибухом було. Але бронетехніка не прикрита піхотою легка
здобич в місті. Вороги з стрілецької зброї вели дуже інтенсивний вогонь, до того ж з відстані 30-50 метрів. На броні танку, БМП та БРДМ сидів десант, почали працювати
у відповідь, але зразу ж загинули міліціонери з батальйону "Артемівськ" Стрелець Дмитро Анатолійович, Лаговський Віктор Анатолійович, Карпо Сергій Едуардович,
з батальйону "Львів" Лехмінко Ігор Ігорович, Домченко Владислав Анатолійович. Отримав поранення Юрій Горбачов. Ворожі гранатометники та міномет починають
працювати по колоні. Першим підбивають "Болівара". Ворожа міна потрапила по кормі, вивела з ладу двигун. Тільки танк заглох, почали стріляти гранатометники.
Екіпаж встиг вискочити з танку, пересіли на нашу БМП-1. Біля колодязя колона звернула вліво, до траси. По ній зразу ж почали працювати гранатомети.
Декілька пострілів пройшло поряд, потім влучання одне, друге. Танкістів зверху скинуло зразу, загинули командир "Болівара" Каморніков Денис Миколайович та
солдат Іволга Сергій Олексійович. Беха продовжує рух, але вже, горить, в ній починає вибухати боєкомплект. Коли танк з "Артемівська" проїздив біля неї в
БМП вже підірвало башту і з неї валив густий чорний дим. В ній загинув оператор-навідник Олег Павлюк, Руслан Голік, поранило Бєлікова і вдруге поранило
Горба Юрія. Він з Олексієм Бєліковим пішки вийшли до нашого блокпоста. Звідти їх відвезли на Хрест та разом з іншими пораненими спробували вивезти в
Артемівськ. Але по дорозі вантажівка потрапила під обстріл і змушена була повернутись. Тоді вони пішки продовжили шлях і вийшли в Луганське, звідки їх
евакуювали в госпіталь"
Місце поховання: м. Львів, Личаківське кладовище, поле почесних поховань № 76 (фото надгробку: ).
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 6, ряд 7, місце 17.
Указом Президента України № 157/2016 від 15 квітня 2016 року, "за особисту мужність і високий
професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений
орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Народився Владислав 15 листопада 1977 року. У 1984 році пішов у перший клас Стрілківської школи-інтернату. Навчався тут впродовж дев'яти років.
У 1992 році вступив до львівського училища №57. Потім - служба в армії. З 2014 року - міліціонер батальйону патрульної служби особливого призначення "Львів".
Добровольцем пішов на Схід. Загинув під час виконання службових обов'язків 13 лютого 2015 року в місті Дебальцево.
Механік-водій танку БПСМОП "Артемівськ": "Останні прижиттєві фотографії Лехмінко Ігоря і Домченко Владислава, на них ми
збираємося в бій де загинуть і вони і наші пацани".
Для збільшення фотографії натисніть на неї! |
Для збільшення фотографії натисніть на неї! |
|