- Uk
- En
Moroz Yaroslav A (Drakon)
22 November 1988 – 28 March 2022Zhytomyr region – Donetsk region
Order "For Courage" 3rd Class

Biography
Yaroslav Andriiovych Moroz was born on November 22, 1988 in the village of Bystryk, Zhytomyr region. He graduated from the Faculty of History of Vinnytsia State Pedagogical University named after Kotsiubynskyi. He loved books, travel and Ukraine. He practiced Eastern martial arts and powerlifting. He stood up to defend Ukraine in 2014. Since 2015, he held the position of a sapper-diver in the 1st reconnaissance platoon of the special purpose reconnaissance battalion of the 2nd battalion of the OZSP "Azov". He was killed on March 28, 2022 during a battle on Miru Avenue in Mariupol, Donetsk region.Burial place
Not yet added
Photos and videos
Not yet added
Ukraine remembers
Not yet added
Memories
Not yet addedYou can share a story or kind words to honor the memoryMemory tribute
Not yet added
Publications
- Старший солдат Ярослав Мороз, позивний Дракон, поліг 28 березня 2022 року під час оборони міста Маріуполь Донецької області. Захиснику назавжди 33. Ярослав народився в селі Бистрик Житомирської області. Навчався у Бистрицькій загальноосвітній школі. Потім закінчив історичний факультет Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського. Захоплювався військовою справою. Цікавився історією України та війни. Любив книги, подорожі. Займався східними бойовими мистецтвами, самбо та пауерліфтингом. Організовував спортивні змагання для різних вікових та вагових категорій. Мріяв створити власну сім'ю, у своєму селі побудувати пекарню та спортивний комплекс для розвитку молоді. У 2014 році став на захист України. З 2015-го служив у полку «Азов». Брав участь в АТО\/ООС. На момент повномасштабного вторгнення обіймав посаду сапера-водолаза взводу розвідки ОЗСП «Азов». За час служби Ярослав був нагороджений відзнакою «За участь в антитерористичній операції», а посмертно – орденом «За мужність» ??? ступеня. «Ярослав – це людина з чіткою позицією, він завжди відстоював справедливість. Часто говорив: «Мені болить моя Україна». Для нього його Україна була на першому місці, він поглиблено вивчав її історію. Ярослав – добра, світла та щира людина, завжди допомагав, обожнював тварин, свою родину, планував створити власну сім'ю, проте, війна зруйнувала всі плани. У його очах не було жалю до ворога, він мужньо захищав свою країну з 2014 року. Сміливий, скромний, небагатослівний, людина справи, надійний друг, люблячий син та брат, коханий чоловік, завжди приходив на допомогу. У нього на початку війни закінчувався контракт і він міг їхати додому, проте Ярослав залишився із своїми побратимами захищати Україну від ворога», – розповіла його наречена Ольга. Поховали Героя у рідному селі Бистрик. В Ярослава залишилися батьки, сестра, улюблена племінниця та наречена. *** Платформа пам'яті «Меморіал» вшановує пам'ять про героя спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників та захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив Маріуполь.Платформа пам'яті 'Меморіал'