Сачанюк Анатолій Феодосійович

Військовослужбовець Анатолій Сачанюк загинув 8 січня 2024 р. під час виконання бойового завдання на Куп'янському напрямку Харківщини. Воїну було 40 років. Анатолій народився у с. Заболоття Волинської області в багатодітній сім'ї. З дитинства виявляв здібності до мистецтва, зокрема мав хист до музики та гарний голос. Батьки віддали його до музичної школи, де він навчався гри на гітарі. У дорослому віці почав малювати. Після 9-го класу він поїхав із батьком на заробітки на будівництво. Згодом пройшов строкову військову службу. Після армії працював у селі, потім переїхав до Луцька, де шукав себе на різних роботах: був плиточником, займався утепленням фасадів, працював на цегельному заводі. Одружився. Через кілька років брав участь в АТО. У мирному житті любив і працювати, і відпочивати. Їздив на риболовлю, плавав, любив відпочивати з дітьми, подорожувати, кататися на ровері, спілкуватися з друзями. На Водохреща обов'язково купався в ополонці, був загартованим. Останньою роботою чоловіка була «Нова пошта», куди він влаштувався на початку лютого 2022 р. Однак вже 24 лютого чоловік стояв у черзі біля військкомату, не чекаючи повістки. Потрапив до лав 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого. Брав участь у звільненні Київської та Харківської областей. Понад рік бригада тримала позиції в районі Куп'янська. Втім, деталей про свій бойовий шлях Анатолій родині не розповідав. «Він був дуже доброю людиною, хорошим чоловіком. Було у нього, крім мене, ще три дівчинки: моїй донечці Вікторії Толік був за рідного батька, а двом нашим спільним, Дарині та Юлі, — найкращим татом. Вікторія вже нам подарувала троє онуків. Побратими розповідали, що Анатолій рятував інших солдатів, постійно виручав. Був дуже умілим, фартовим, викручувався з різних складних ситуацій. Вони не могли повірити, що він загинув», — розповіла дружина загиблого Марія. Поховали захисника на рідній Волині. Вдома на нього чекала велика любляча родина і багато друзів.