Нагорний Анатолій Олександрович (Санич)

57-річний прикордонник Анатолій Нагорний (позивний Санич) загинув 16 листопада 2023 р. під час прямого зіткнення з ворогом у районі с. Сергіївка на Луганщині. Після зачистки лісосмуги ЗСУ захопили позиції ворога і закріпились там. Але окупанти почали їх відбивати. Бійців не вистачало, щоб стримати російський наступ, тоді Анатолій, який був навідником і не повинен був іти в окопи, сказав командиру: «Тоді чому я тут?». Цей бій став для нього останнім. Анатолій народився у с. Радісне Дніпропетровської області. Мав дві вищі освіти. За першою — вчитель української мови та літератури, яку здобув у Дніпровському державному університеті. Другу освіту отримав у Харківському державному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого. Жив із родиною у с. Менчикури Запорізької області. Близько 20 років працював у Веселівському районному суді Мелітопольського району, остання посада — голова суду. Після початку повномасштабного вторгнення чоловік був відряджений для проходження служби до Жовтневого районного суду м. Дніпро. Він мав бронь, проте добровільно долучився до лав захисників. Анатолій став бійцем 15-го мобільного прикордонного загону ДПСУ. Обіймав посаду інспектора прикордонної служби 2-ї категорії — навідника-оператора. «Мій чоловік до кінця виконав свій професійний та моральний обов'язок. Анатолій був людиною, для якої Україна та її незалежність були понад усе. Він — порядна, чесна особистість, професіонал своєї справи, люблячий чоловік, батько та дідусь. Маючи такий ранг (голова суду), поважний вік, статус воїна-інтернаціоналіста, за плечима якого Афганістан, без вагань добровільно пішов захищати Батьківщину і віддав своє життя», — розповіла Тетяна Нагорна. Поховали Анатолія на Краснопільському кладовищі у м. Дніпро. У нього залишилися мама Катерина Миколаївна, дружина Тетяна, син Віктор і донька Оксана. Посмертно старший солдат Анатолій Нагорний був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Анатолій Олександрович народився 13 вересня 1966 року в селі Радісне на Дніпропетровщині.Після отримання вищої освіти проходив службу в органах внутрішніх справ. З січня 2002 року працював в системі правосуддя. З листопада 2002 року обіймав посаду судді, голови Веселівського районного суду Запорізької області.Після початку тимчасової окупації частини території Запорізької області робота Веселівського районного суду Запорізької області була призупинена і суддя Анатолій Нагорний був відряджений до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.До лав Збройних Сил України Анатолій Олександрович вступив добровольцем після повномасштабного вторгнення держави-агресора на територію України. З 03 липня 2023 року Анатолій Нагорний, у складі третьої прикордонної комендатури швидкого реагування 15 мобільного прикордонного загону, вибув на виконання бойових завдань в Луганську область.16 листопада 2023 року, відповідно до бойового розпорядження, вибув на передову позицію «Ротманс», в район н.п. Сергіївка Сватівського району Луганської області, та приступив до виконання бойового завдання на відповідному напрямку.В період з 09.00 по 16.00, противником було здійснено неодноразовий щільний мінометний обстріл позицій. Після закінчення чергового обстрілу, з напрямку лісопосадки «Папая», розпочалися штурмові дії ворогом позиції «Ротманс». Під час чергового артелерійсько-мінометного обстрілу, один із ворожих снарядів потрапив до окопу в якому перебував старший солдат Анатолій Нагорний. Від вибуху Анатолій Нагорний отримав поранення несумісні з життям.