Смолінський Анатолій Олексійович (Прораб)

Сержант Анатолій Смолінський (позивний Прораб) загинув 20 червня 2022 р. унаслідок влучання ворожого снаряда в районі с-ща Вовчоярівка на Луганщині. У липні захиснику виповнилося б 49 років. Анатолій народився в с. Івківці Черкаської області. Після навчання в місцевій школі пішов на строкову службу до Національної гвардії України. Коли повернувся, працював пожежником. Згодом переїхав із двома рідними братами до Києва, де розпочали свій бізнес у будівельній сфері. Чоловік фактично всього вчився одразу на практиці, звідти і позивний — Прораб. Звів багато будинків, зробив купу ремонтів — і замовникам, і близьким. Останнім часом жив за містом, де мав власний сад, це було його найбільшим хобі. У сезон частував усіх близьких та рідних урожаєм і смачним вином власного приготування. З початку повномасштабного російського вторгнення чоловік перебував за межами столиці, але одразу виїхав додому, щоб вивезти родину, і вирішив піти в територіальну оборону. «А що робити? Треба йти на війну, бо інакше потім буде соромно. Якщо не буду зараз щось робити, то як потім дивитися в очі», — сказав рідним і пішов до військкомату. Згодом став водієм 1-ї стрілецької роти 242-го окремого батальйону 241-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Всі обов'язки виконував відповідально і прагнув якнайшвидшої перемоги над ворогом. В одному з останніх повідомлень близьким написав: «Усе у вас, дітки, буде добре. Для того ми і тут, щоб не пустити окупантів далі». «Був справжнім чоловіком і лідером, мав прекрасне почуття гумору, був душею компанії будь-де. Оптимістична, енергійна та жартівлива людина», — таким запам'ятали Анатолія рідні. «Відповідальний і поважний співробітник, брався за найвідповідальніші об'єкти і доводив відмінно справу до кінця», — додали колеги. Поховали захисника на цвинтарі с. Лісовичі на Київщині. В Анатолія залишились мама, двоє рідних братів, двоє дітей, племінники, рідні, друзі та побратими. Посмертно воїн нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.