- Укр
- Англ
Панчошний Андрій Анатолійович
12 травня 1983 – 16 липня 2023Чернігівська обл. – Запорізька обл.
Орден «За мужність» III ступеня (посмертно)
Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Сержант Андрій Панчошний загинув 16 липня 2023 р. поблизу с. Новояковлівка Запорізької області. Внаслідок вибуху протитанкової міни він дістав осколкове поранення, несумісне з життям. Андрієві було 40 років. Він народився у с. Гмирянка на Чернігівщині. Навчався в тамтешній загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів. Потім здобував освіту водія, а згодом працював на місцевому сільськогосподарському підприємстві. До армії його призвали 15 травня 2001 р. Обіймав посаду старшого водія автомобільного відділення ремонтно-експлуатаційного батальйону в/ч 2428. У 2014–2015 рр. брав участь у війні на Сході України. Згодом, у цивільному житті, працював будівельником у Києві. Після початку повномасштабного вторгнення, у червні 2022 р., Андрій знову став на захист Батьківщини. Обіймав посаду командира гранатомета гранатометного розрахунку протитанкового взводу механізованого батальйону 116-ї окремої механізованої бригади. «Тато із честю та гідністю виконав свій обов'язок громадянина України. До останнього свого подиху залишався вірним своїм побратимам, друзям, рідним та своїй Батьківщині. Я та мій брат пишаємося своїм татом, його мужністю й силою духу. Не кожен зможе, дивлячись смерті в очі, стояти з побратимами пліч-о-пліч, не боячись за своє життя, рятувати, допомагати іншим. Він мужньо боровся за свободу своєї країни», — написала Каріна Панчошна. «Він був гарною та доброзичливою людиною і другом», — розповіли в Ічнянській громаді. Поховали воїна у рідному селі. В Андрія залишилися батьки Надія та Анатолій, син Анатолій, донька Каріна, сестра Юлія.Платформа пам'яті 'Меморіал'