- Укр
- Англ
Шахсінов Андрій Анатолійович (Шах)
14 листопада 1983 – 29 травня 2022Львівська обл. – Луганська обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Шахсінов Андрій Анатолійович народився 14 листопада 1983 р. у м. Дрогобич Львівської області. Закінчив Дрогобицьку загальноосвітню школу № 16 та Дрогобицький коледж нафти і газу. У 2014 р. добровільно пішов на фронт. Брав участь в АТО / ООС у складі 12-ї ОБрАА та 130-го ОРБ. У перші дні повномасштабного російського вторгнення в Україну повернувся з-за кордону та вступив до лав 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. У травні 2022 р. особисто підбив танк російських окупантів на Сєвєродонецькому напрямку. Загинув 29 травня 2022 р. поблизу с. Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області. Похований 2 червня 2022 р. у м. Дрогобич на Львівщині. Залишилися мати та брат.Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Молодший сержант Андрій Шахсінов, позивний Шах, загинув 29 травня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу села Білогорівка на Донеччині. Йому було 38 років. Андрій народився і жив у місті Дрогобич Львівської області. Навчався у місцевій загальноосвітній школі №16. Закінчив Дрогобицький коледж нафти і газу. По завершенні навчання одразу пішов на строкову службу в Збройні Сили України. Потім вивчав фінансову справу у Відкритому міжнародному університеті розвитку людини «Україна». Захоплювався активним відпочинком, вивченням історії, літературою та географією. У 2014 році добровольцем вирушив на фронт. Брав участь в АТО\/ООС у складі Збройних Сил України. Служив у 12-й бригади авіації та 130-му розвідувальному батальйоні. У перші дні повномасштабного вторгнення Андрій повернувся з-за кордону, де працював, та знову став на захист України. Служив у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді ЗСУ. Обіймав посаду командира протитанкового відділення взводу вогневої підтримки. «Безстрашний, хоробрий, відчайдушний, був живим втіленням девізу десантників «Завжди перші». Андрій не залишив своїй матері ні внуків, ні люблячої невістки, бо усього себе віддавав армії, роботі та боротьбі з ворогом на війні», – розповів брат загиблого Роман. Поховали захисника на Алеї Слави у рідному Дрогобичі. В Андрія залишилися мама та брат.Платформа пам'яті 'Меморіал'