- Укр
- Англ
Ставничий Андрій Антонович (Дід)
9 березня 1966 – 25 серпня 2022Сумська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Старший солдат Андрій Ставничий (позивний Дід) загинув 25 серпня 2022 р. під час виконання бойового завдання біля с. Парасковіївка на Донеччині. Захиснику було 56 років. Андрій народився в м. Ромни Сумської області. Здобув середню спеціальну освіту в місцевому училищі. Служив у підрозділі МНС, згодом працював токарем. Останнє місце роботи — ТОВ «Техно-Маш-Сервіс». На дозвіллі любив рибалити й читати. Чоловік вирішив піти на фронт ще до повномасштабного вторгнення. Уклав контракт зі Збройними силами України. Служив у 66-й окремій механізованій бригаді. Був механіком-водієм танкового батальйону. Воював на території проведення ООС. Після 24 лютого 2022 р. разом із побратимами продовжував боронити Батьківщину від російських окупантів. «Мій чоловік був найкращим токарем міста та майстром на всі руки. Йому підкорилися майже всі будівельні професії. Бажав найкращого для свого сина й онучки. Хотів, щоб вони росли та будували своє майбутнє у вільній, незалежній державі. Тому, не чекаючи повістки, без вагань пішов захищати Батьківщину. Він аргументував свій вчинок тільки трьома словами: «Я потрібен там», — розповіла Валентина Ставнича. Поховали героя на центральному цвинтарі рідного міста. У нього залишилися мама, брат, дружина, син, онучка, невістка. Посмертно Андрій Ставничий нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.Платформа пам'яті 'Меморіал'