Каніболоцький Андрій Григорович

Солдат Андрій Каніболоцький (позивний Рево) загинув 2 вересня 2024 р. під час ворожого артилерійського обстрілу поблизу с. Старомайорське на Донеччині. Захиснику було 48 років. Андрій народився у с. Дмитрівка Дніпропетровської області. Зростав у Донецьку, де закінчив школу та навчався в технікумі на маляра. Згодом здобув фах кухаря-хлібопекаря у Києві. Далі проходив військову службу в лавах морського флоту. Любив футбол, уболівав за команду «Шахтар» (м. Донецьк). Обожнював музику, мав велику колекцію дисків. Вільний час любив проводити у колі друзів, був дуже комунікабельним. До повномасштабного вторгнення працював на шахті «Дніпропетровська». У червні 2024 р. чоловік пішов захищати свою країну від ворогів. Служив у 129-й окремій бригаді територіальної оборони ЗСУ. Був водієм-стрільцем. «Мій тато був позитивною людиною, дбав про близьких, мав дуже багато друзів. Із ним ніколи не було сумно, він міг підтримати та розвеселити у будь-якій ситуації. До того як пішов на фронт, допомагав військовим. Любив тварин, у нього залишився котик, якого мій татко колись врятував. Він був щирим та чесним, сміливим та рішучим, завжди показував свою любов до мене, ми були дуже близькі. Досі не вірю, що це трапилось з нами», — поділилась донька полеглого бійця. Поховали Андрія в рідному селі Дмитрівка. Вдома на нього чекали донька Карина та онук Давид.