- Укр
- Англ
Бесєдін Андрій Ігорович (Kriger)
24 січня 1999 – 9 лютого 2023Харківська обл. – Донецька обл.
Біографія
Ще не доданоВійськова служба
СолдатЩе не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Солдат Андрій Бесєдін (позивний Kriger) загинув 9 лютого 2023 р. у бою з окупантами біля с. Кліщіївка на Донеччині. У січні воїну виповнилося 24 роки. Андрій родом із Харківської області. Жив у с-щі Троїцьке. Навчався у Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті за спеціальністю «Будівництво та експлуатація автомобільних доріг». Брав участь у «Великому будівництві» в Україні. Займався спортом, любив тварин. Андрію подобалося читати й малювати. Обожнював дітей, мріяв про доньку. З початком повномасштабної війни чоловік добровільно пішов захищати рідну країну від російських окупантів. Служив у 5-й окремій штурмовій бригаді Збройних сил України. Був гранатометником. «Я не знала людину, яка так сильно хотіла потрапити до лав військових. Він казав, що не має права просто сидіти, поки за наше з ним майбутнє хтось віддає життя. Він завжди усміхався, як би складно не було. Ніколи не жалкував, що пішов на службу. Він мав чисту душу та велике серце, завжди казав, що його сім'я та я зайняли там усе місце. Кинув навчання та успішну роботу й пішов до військкомату. Обіцяв, якщо повернеться, то звозить мене подивитися на справжню панду (то була моя мрія). Казав, що одразу народимо доньку, щоб удома на нього чекали його дівчатка. Я готова віддати душу й тіло, аби він тільки повернувся. Казав, що все життя мене шукав, а тепер я буду шукати, вслухатися в голоси, вдивлятися в силуети в надії знову його зустріти. Він був і є найкращою та найсильнішою людиною в моєму житті», — розповіла кохана загиблого Марина. «Андрій був життєрадісною людиною, завжди в гарному настрою і з усмішкою на вустах. Мав великі плани на майбутнє. Був справжнім патріотом нашої країни. З початку повномасштабної війни, не вагаючись, добровільно записався до лав ЗСУ. Андрій гідно виконував свій військовий обов'язок. До останнього подиху залишився вірним присязі, українському народові та Україні, відстоюючи та захищаючи право на наше безпечне життя. Він віддав найцінніше — своє життя! Я пишаюсь ним! Пишаюсь його незламністю і патріотизмом! Вічна пам'ять Герою! Ти назавжди залишишся в наших серцях», — додала тітка загиблого Інна. Поховали захисника у рідному селищі. В Андрія залишилися батьки, рідні, кохана дівчина, друзі, побратими та племінник, якому він замінив батька.Платформа пам'яті 'Меморіал'