- Укр
- Англ
Коцик Андрій Михайлович (Апостол)
4 червня 1987 – 4 лютого 2023Чернівецька обл. – Донецька обл.
Орден «Золота Зірка»

Біографія
Коцик Андрій Михайлович народився 4 лютого 1987 р. у с. Ясени Чернівецької області. Закінчив школу, працював будівельником. Співав у церковному хорі, був гравцем футбольної команди, любив рибалити. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну, не маючи військового досвіду, сам вирішив долучитися до лав Збройних Сил України. Проходив військову службу у складі 108-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Брав участь у найзапекліших боях. Зокрема, у грудні 2022 р., керуючи штурмовою групою, разом із бойовими побратимами успішно і без втрат захопив позицію ворога, знищивши 4 та взявши у полон 10 окупантів. Крім того, підрозділ забрав у росіян 3 кулемети, снайперську гвинтівку, гранатомети та нічні приціли. Загинув 4 лютого 2023 р., у свій день народження, під час штурму позицій окупантів у районі с. Спірне на Донеччині. Поховали Андрія Коцика 10 лютого 2023 р. у рідному селі.Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Молодший сержант Андрій Коцик, позивний Апостол, загинув 4 лютого 2023 року під час відбиття штурму окупантів в районі селища Спірне під Бахмутом на Донеччині. Воїну було 35 років. Андрій народився в селі Ясени Чернівецької області. Там здобув освіту, жив і працював. У мирному житті був будівельником. Співав у церковному хорі, був гравцем футбольної команди, любив рибалити. Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік, не маючи військового досвіду, вирішив долучитися до лав Збройних Сил України, щоб захищати рідну країну. Став бійцем 108-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї ОГШБр. Андрій швидко опанував військову справу і брав участь у найзапекліших боях. У січні 2023 року він розповідав в інтерв'ю, як командував штурмовою групою, яка успішно і без втрат захопила позицію ворога, знищила чотирьох і взяла в полон 10 окупантів. При цьому українські воїни забрали у росіян 3 кулемети, снайперську гвинтівку, гранатомети, нічні приціли. А наступного місяця мужній боєць загинув. «Наш Андрюха був надзвичайно щирим, життєрадісним і завжди усміхненим. Готовий у будь-яку секунду допомогти та підтримати! Був успішним воїном та щиро вірив в перемогу України! Війна забрала нашого хорошого друга, але ми завжди будемо його друзями, навіть наперекір смерті! Ти назавжди в наших серцях і думках! Дякую, що ти був у нашому житті! Шкода, що так мало! Нам тебе не вистачає!» – розповіла близька подруга загиблого Крістіна. Поховали Андрія у рідному селі. У нього залишилися рідний брат, друзі та побратими.Платформа пам'яті 'Меморіал'