- Укр
- Англ
Орловський Андрій Олексійович
20 лютого 2000 – 24 вересня 2024Донецька обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- 24-річний солдат Андрій Орловський (позивний Густав) загинув 24 вересня 2024 р. поблизу м. Вугледар на Донеччині. У бою з окупантами він дістав смертельні поранення під час мінометного обстрілу. Андрій народився у м. Лиман Донецької області. У 2017 р. закінчив Лиманську гімназію. Захоплювався футболом, брав участь у змаганнях за місцеву ДЮСШ. Із дитинства вболівав за команду «Шахтар» (м. Донецьк). Із 2018 р. жив у м. Ужгород на Закарпатті, де навчався та працював. Там його призвали на строкову службу до лав 101-ї бригади охорони Генерального штабу. З початком повномасштабного вторгнення, в лютому 2022 р., Андрій добровільно став на захист своєї країни. Воював у складі 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади ЗСУ. Обіймав посаду навідника мотопіхотного взводу 4-го мотопіхотного батальйону «Ведмеді». Боронив Херсонський, Запорізький та Донецький напрямки. У березні 2024 р. був поранений, отримав відзнаку «За поранення». «Андрій дійсно був дуже сміливою людиною не тільки на війні, а і в житті, приймав дуже відповідальні і виважені рішення, не озираючись на можливі труднощі та сторонні думки. Мріяв оселитися та жити в мальовничому місці посеред українських Карпат», — розповів його батько Олексій. Поховали захисника на Лісовому цвинтарі у Києві. В Андрія залишились батьки і брат.Платформа пам'яті 'Меморіал'