Ярчевський Андрій Романович (Нокаут)

Солдат Андрій Ярчевський (позивний Нокаут) загинув 4 листопада 2023 р. у м. Кремінна на Луганщині. Під час обстрілу з РСЗВ «Град» він дістав смертельне осколкове поранення. Андрієві було 24 роки. Він народився у м. Бровари Київської області. Загальну середню освіту здобув в тамтешньому ліцеї № 3, а потім вступив до Київського коледжу морського і річкового флоту та транспортних технологій Державного університету інфраструктури та технологій. Отримав диплом молодшого спеціаліста за спеціальністю «Правознавство». Заочно навчався в Національному університеті фізичного виховання і спорту України за напрямом «Фізична реабілітація». Одночасно працював у столичній ІТ-компанії «Фрінет» оператором кол-центру. Після завершення навчання обіймав посаду інженера з комп'ютерних систем у ТОВ «Диджитал Скрінз». Із дитинства відвідував секції вільної боротьби. Згодом у нього з'явилася мрія стати боксером. Чоловік вів здоровий спосіб життя, наполегливо тренувався, відвідував усі можливі боксерські поєдинки, що відбувалися в Києві та в рідних Броварах. Завжди ходив на двобої та пресконференції українських «олімпійців» і чемпіонів світу. Із початком повномасштабного вторгнення Андрія направили до в/ч А1890, в якій чоловік проходив строкову службу в 2019–2020 рр. Там він здобув знання з управління переносним зенітно-ракетним комплексом «Стінгер». Пізніше став інструктором із мінометних розрахунків. Керівництво військової частини пропонувало Андрію бути і надалі інструктором, але він подав документи до полку «Азов», пройшов курс молодого бійця, освоїв міномет. Обіймав посаду навідника 12-ї бригади спеціального призначення НГУ «Азов». «Він був завжди веселим і життєрадісним. Пішов на війну добровільно. Ніколи не розповідав, як йому страшно, що він відчуває, завжди все доносив з усмішкою на обличчі. Залишався один день до відпустки, яку ми так сильно очікували і планували... Це нестерпно — визнавати для себе гірку правду, що Андрія немає і що нашого спільного життя, про яке ми мріяли, уже ніколи не буде. Я пишаюсь своїм хлопцем і неодноразово йому про це казала, але, на жаль, не зможу сказати це особисто ще раз», — написала дівчина загиблого Анна Семікіна. Похований захисник на кладовищі № 3 у рідних Броварах. В Андрія залишились батьки, бабуся, дівчина та друзі.