Шиян Андрій Вікторович (Гора)

Старший солдат Андрій Шиян (позивний Гора) загинув 12 листопада 2022 р. у бою з окупантами під Бахмутом на Донеччині. Воїну було 26 років. Андрій народився у Києві. Навчався у Київському політехнічному інституті, але в 2015 р. на другому курсі залишив навчання. Вирішив іти добровольцем в АТО на Донбасі. Воював у складі батальйону імені генерала Кульчицького. Повернувся через два роки. Вся його подальша діяльність була пов'язана з допомогою військовим та ветеранам, також займався освітньою діяльністю. Очолював громадську організацію ветеранів Оболонського району Києва. Під час повномасштабного вторгнення Андрій знову взяв до рук зброю, щоб боронити Україну. Спочатку був у лавах столичного ДФТГ, а згодом приєднався до НГУ. Був кулеметником батальйону «Свобода» у складі 4-ї бригади оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука. «З першої зустрічі ти став моєю людиною, а трохи пізніше — хлопцем, кращим другом, нареченим, чоловіком. Ми почали жити разом, коли після знайомства не пройшло і двох тижнів, одружилися через 3,5 місяці. У нас все було швидко і яскраво. З першої зустрічі ти казав, що як тільки буде велика війна, одразу візьмеш зброю до рук і знову підеш захищати країну. Ти казав, щоб я пишалася тим, що жінка Воїна, і я пишалася. Щодня, щохвилини, щосекунди. І буду пишатися до свого останнього подиху. Я знала, на що йду, коли приймала твою пропозицію, бо це був ти, та сама людина, на яку я чекала все своє життя. Ти був моїм коханням, моєю долею, моєю людиною, моїм двометровим дивом і моєю коханою правою булочкою. І завжди ним будеш. Дякую за ці майже десять спільних місяців, коханий. Вірю, що ми все надолужимо в наступних життях. Тільки знайди мене там, дуже прошу», — написала дружина загиблого Ксенія. Поховали захисника на Алеї Героїв Лісового цвинтаря у рідному Києві. Вдома на Андрія чекали мама і дружина.