Сорокалєтов Андрій Валерійович (Сава)

Старший солдат Андрій Сорокалєтов (позивний Сава) загинув 27 травня 2022 р. у бою між селами Білогірка та Лозове на Херсонщині. Йому був 31 рік. Андрій народився у м. Сміла на Черкащині. У 10 років переїхав до с. Новопавлівка, до бабусі з тіткою, які його і виховали. У 2009 р. хлопця призвали на строкову службу до ЗСУ. Він став до лав 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Після армії, у 2010 р., одружився з дівчиною, з якою зустрічався зі школи. Через рік вона народила первістка. Подружжя проживало деякий час у Миколаєві, потім переїхало до Новопавлівки. У 2015 р. Андрія Сорокалєтова мобілізували до 72-ї ОМБр. Боєць брав участь в АТО. У перший день повномасштабного російського вторгнення в Україну Андрій став на захист Батьківщини. Боронив країну у складі 36-ї бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського. Його підрозділ виконував бойові завдання на Миколаївщині та Херсонщині. «Тому що війна! Буде біда, якщо всі сядуть вдома. Я б не пішов, але в мене є діти. Всі ми воюємо для дітей — щоб вони не бачили війни», — відповідав боєць на питання, чому він в армії. Андрій був майстром на всі руки. Одразу брався за будь-яку роботу і виконував її на відмінно, про це знали всі. Відповідальний і вимогливий, але завжди залишався не тільки побратимом, а й справжньою людиною. Знаходив спільну мову як зі старшими, так і з молодшими за себе. Він ніколи не відмовлявся брати лопату, зброю чи відповідальність за вчинки. «Молодий, вродливий, добрий, 31 рік. Але життєвого досвіду було на всі 50. Усі двері світу були відчинені для нього... Але він вибрав бути Воїном. Вибрав служіння своїй країні та справедливості. Він не міг інакше. Виховання, сердечність, принципи та цінності. Ось що робить людину справжньою Людиною. Найкращі люди віддають свої життя за нас і нашу країну... Щоб ми стали кращі», – сказала дружина Андрія. У героя залишилися дружина Інна, сини Данило та Ярослав.