Пасічник Артем Анатолійович (Шустрий)

Матрос Артем Пасічник (позивний Шустрий) загинув 23 січня 2023 р. у бою з окупантами поблизу с. Водяне на Донеччині. Захиснику було 34 роки. Артем народився у с-щі Костянтинівка Миколаївської області. Жив у м. Южноукраїнськ. Там закінчив школу № 4. У мирному житті працював будівельником. Цікавився автомобілями, любив допомагати друзям їх ремонтувати. Мріяв про власний будинок. У 2014 р. брав участь в АТО у складі 79-ї окремої десантно-штурмової бригади. Потім уклав контракт і до 2018 р. служив у Бердичеві. Після звільнення повернувся до цивільного життя, працював у Києві — робив євроремонти у квартирах. Із початком повномасштабного вторгнення чоловік знову взяв до рук зброю та вирушив на захист своєї країни. Воював з ворогом у складі 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського. Був гранатометником. «Мій брат був і залишається для мене взірцем відваги і патріотизму. Він завжди жартував, у компанії його любили. Мав гарну пам'ять. Побратими мені розповідали, що він був у них, як «ходяча енциклопедія». Дуже любив свою бабусю Ліду та племінників, яким завжди дарував іграшки і грався з ними, як мала дитина. Знав добре англійську мову. У дитинстві мій брат врятував життя хлопцю, який тонув. Тоді всі злякались, а він стрибнув у воду. Потім навіть у школу прийшла подяка за врятоване життя. Той хлопчик дістав травму хребта і зараз в інвалідному візку, але дуже вдячний, що живий… Друзі Артема казали, що вони вдячні йому за захист і пишаються, що вони знали таку людину. Після того як Артем загинув, до нього приїздили попрощатися друзі з Житомирської області, навіть ті хлопці, які були після тяжких поранень з трубками і апаратами Ілізарова, — всі були дуже засмучені… Усі побратими досі з нами підтримують зв'язок і приїжджають до матусі в гості, ніколи не забувають заїхати до Артема на кладовище. Він був гарною людиною з добрим серцем, нам його дуже не вистачає… До останнього вірив у перемогу і світле майбутнє, завжди казав, що воює заради нас та майбутнього наших дітей. Він був дуже розумним, спритним, веселим і добрим… Звістка про його загибель розірвала наші серця. Для нас Артем назавжди залишиться Героєм України! Вічна пам'ять… Ніколи не забудемо. Наш Герой назавжди в наших серцях», — розповіла рідна сестра загиблого Аріна. Поховали морпіха на Алеї Слави цвинтаря у м. Южноукраїнськ. В Артема залишилися мама, дві сестри, два племінники і племінниця.