Атаманчук Артем Миколайович (Атаман)

Старший солдат Артем Атаманчук (позивний Отаман) загинув 25 березня 2024 р. поблизу с-ща Урожайне на Донеччині. У бою з ворогом дістав смертельну вибухову травму під час артилерійського обстрілу. За місяць до цього, 23 лютого, захиснику виповнився 31 рік. Артем народився у с. Микуличі Київської області. Останні 10 років жив у с. Клавдієво-Тарасове на Київщині. Закінчив професійно-технічне училище, здобув фах кухаря. У цивільному житті працював на АЗК, у службі таксі, на будівництві. Цікавився спортом, грав у футбол, любив водити авто. У 2017–2020 рр. чоловік проходив службу за контрактом у Збройних силах України. Брав участь в АТО / ООС. Із початком повномасштабної війни Артем повернувся до лав захисників. Він служив в Окремій президентській бригаді імені Богдана Хмельницького. Був розвідником. Отримав відзнаки «Золотий хрест» та «Хрест хоробрих». «Артем був людиною з великим серцем, добрим, щирим, веселим. Він був тим, хто завжди прийде на допомогу, хто ніколи не залишить близьких, друзів, побратимів у біді, готовий був першим іти в бій, ніколи не відступав від поставленої мети», — розповіла його дружина Вікторія. Поховали воїна на Алеї Героїв цвинтаря в рідному селі Микуличі. В Артема залишилися дружина, мама і сестри.