- Укр
- Англ
Сілібжан Артем Олександрович (Херсон)
16 грудня 1995 – 21 лютого 2023Херсонська обл. – Донецька обл.
Біографія
Ще не доданоВійськова служба
МатросЩе не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Морпіх Артем Сілібжан (позивний Херсон) загинув 21 лютого 2023 р. під Мар'їнкою на Донеччині. Під час евакуації поранених побратимів Артем дістав смертельне поранення внаслідок прямого влучання ворожого снаряда. Захиснику назавжди 27 років. Артем народився у м. Олешки Херсонської області. Здобув фах електрогазозварника у професійно-технічному училищі. Любив дітей і велоподорожі. У вільний час часто грався зі своїми племінниками, які його обожнювали. Власноруч зробив ремонт удома, планував облаштувати двір мрії. Мав активну громадянську позицію і дуже любив Україну. Коли почалася повномасштабна війна та окупація Херсонщини російськими військовими, Артем не приховував свою проукраїнську позицію. Через це кілька разів окупанти його затримували. Згодом зміг виїхати й одразу пішов до військкомату. Приєднався до лав 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського. Був кулеметником. Брав участь в обороні Донеччини. «Хочу, щоб увесь світ знав, що він виїхав з окупації саме для того, щоб вступити до лав ЗСУ і боронити Батьківщину! Маючи протипоказання і не проходячи військову службу до цього, Артем під час медичного огляду вводив в оману лікарів і військкомат задля того, щоб захищати свою країну від ворога, тоді як фізично здорові чоловіки ховаються від військкомату! Увесь час вони перебували на нульових позиціях. Кожна телефонна розмова була наповнена його оптимізмом і вірою... Останнє, що він казав: «Навесні буду вдома». На жаль, так і сталося…» — написала сестра загиблого Вікторія. Поховали воїна на Алеї Героїв у Херсоні. В Артема залишилися бабуся і сестра.Платформа пам'яті 'Меморіал'