Михайленко Артем Васильович
19 січня 1980 – 15 березня 2023Миколаївська обл. – Донецька обл.
Біографія
Ще не доданоВійськова служба
СолдатЩе не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Артем Михайленко загинув 15 березня 2023 р. під час виконання бойового завдання між с. Іванівське та м. Часів Яр на Донеччині. Бійцю було 43 роки. Артем родом із Миколаївщини. Здобув освіту, одружився, створив родину. Працював на будівництвах. У 2004 р. воював в Іраку. Останні 10 років мешкав із родиною у м. Конотоп на Сумщині. З початком повномасштабної війни чоловік приєднався до місцевої тероборони. Став бійцем 151-го окремого батальйону територіальної оборони Збройних сил України. Обіймав посаду кулеметника. «Мій дядько був дуже бойовим і став на оборону м. Конотоп 15 березня 2022 р. У день загибелі він подзвонив дружині та сказав, що їх різко підняли з навчань і направили в невідомому напрямку. Останні його слова були такі: «У моєму житті багато чого було поганого, єдине, що я хочу зробити, — це захищати свою землю, свою сім'ю, свій народ». У нього завжди був оптимістичний настрій, ані краплі смутку чи страху. У дитинстві він мене багато носив на руках. Дуже хотів познайомити мене зі своєю донечкою. Тепер я знаю точно, що носити на руках її буду я, як він того бажав», — розповіла племінниця Анастасія. Поховали воїна у Конотопі. В Артема залишилися дружина Олена, донька Поліна, брат Юрій, сестри Галина та Ольга, племінниця Настя.Платформа пам'яті 'Меморіал'