Logo site

Димид Артемій-Юліан Михайлович (Курка)

4 липня 1995 – 18 червня 2022
Львівська обл. – Херсонська обл.
https://back.memorybook.org.ua/flags/ua.svg
Старший матросСтарший матрос
Орден «За мужність» III ступеняОрден «За мужність» III ступеня

    • Біографія

      Димид Артемій Михайлович народився 4 липня 1995 р. у м. Львів. Навчався в академічній гімназії та фізико-математичному ліцеї м. Львів. Закінчив факультет історичних наук Українського католицького університету. Із 7 років був членом та вихованцем української скаутської організації «Пласт». Юнакував у курені 69 імені Богдана Хмельницького. Курінний, вихователь, член 15-го куреня УСП Орден Залізної Остроги. Учасник Революції гідності. Захоплювався екстремальними видами спорту: стрибками з парашутом, гірськими лижами та походами. Також відвідав 50 країн світу. Із початком російсько-української війни вступив добровольцем в окремий загін спецпризначення «Азов», із яким брав участь у боях в районі с. Широкине. Згодом перевівся у батальйон спецпризначення «Гарпун». Після демобілізації активно займався саморозвитком та подорожами. Із початком повномасштабного російського вторгнення в Україну 1 березня 2022 р. повернувся з Бразилії, де стрибав із парашутом зі статуї Христа-Спасителя. Артемій змінив американський мотоцикл «Гарлі-Девідсон» на автомат, купив у США бронежилет і каску і в них прилетів у Польщу, щоб дістатися України автобусом. Коли стюардеса запитала, чому він у бронежилеті, він відповів: «Я з України, мені так спокійніше». Після прибуття вирушив на оборону столиці, але опинився у 142-му навчальному центрі ССО (м. Бердичів). Служив разом із мандрівником Віктором-Миколою Гаврилюком, другом Дмитром Пащуком та народним депутатом Романом Лозинським. Вони жартома називали свою четвірку на війні «Гавайська ТрО». Воювали на Херсонському напрямку. Загинув 18 червня 2022 р. під час мінометного обстрілу в с. Біла Криниця Березнегуватського району на Миколаївщині. 21 червня 2022 р. чин похорону в Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла у м. Львів очолив владика Володимир Груца. Під час похорону мама Артемія Іванка Крип’якевич-Димид заспівала синові останню колискову. Похований на Марсовому полі у Львові.

    • Військова служба

      Старший матрос

    • Місце поховання

      Ще не додано

    • Фото і відео

      Ще не додано

    • Україна пам'ятає

      Ще не додано

    • Спогади

      Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ять

    • Вшанування пам'яті

      Ще не додано

    • Публікації

      • 18 червня віддав своє життя за Україну мандрівник, пластун, ветеран АТО Артем Димид. З початком повномасштабного вторгнення Артем повернувся з США до України і пішов захищати країну на фронт. Він загинув під час мінометного обстрілу на Миколаївсько-Херсонському напрямку. Правнук історика Івана Крип'якевича та священика Артемія Цегельського, який був депортований в Сибір. Син іконописиці Іванки Крип'якевич-Димид та греко-католицького священика і першого ректора Українського католицького університету Михайла Димида. Випускник факультету історичних наук Українського католицького університету. «Артем став до лав Пласту в 7 років. Був членом 15 куреня УСП Орден Залізної Остроги. Учасник крайових таборів: Легіон, Говерла, КВТ. Не було виду спорту, в якому Курка себе не спробував. Він і адреналін були нерозлучні слова», – написали на офіційній ФБ-сторінці «Пласт Львів». Артем брав активну участь у Революції гідності. З початку окупації Криму їздив на півострів для підтримки проукраїнських сил. У 2014 році добровольцем став до лав полку «Азов», згодом перевівся до батальйону спецпідрозділу «Гарпун». Брав участь в активних бойових діях на сході країни. Після закінчення служби багато мандрував, побував в 50 країнах світу, займався екстремальними видами спорту – стрибками з парашутом, гірськими лижами, пішохідним туризмом. Здійснив подорож до Ірану на мотоциклі. Хлопця згадують як безстрашного, відчайдушного, активного патріота України. Артему було 27 років. У нього залишились батьки, брат і сестра. За ініціативою родини загиблого був створений стипендіальний фонд імені Артема Димида при Українському католицькому університеті. Він допомагатиме студентам, які бажають навчатися на бакалаврських та магістерських програмах. «Він намагався бути всюди і з усіма. Попри панковість та пожиттєве хуліганство - завжди був з книгою, часом саксофоном, жив всебічно. Про таких кажуть – був вродженим інтелігентом. Курка був унікальним. Про таких ходять легенди і більшість з них такі справжні», – згадує Артема Димида його друг Ромко Колобок.
        Платформа пам'яті 'Меморіал'