- Укр
- Англ
Хохленков Богдан Олександрович (Пентагон)
8 квітня 1992 – 28 березня 2022Донецька обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» II ступеня

Біографія
Хохленков Богдан Олександрович народився 8 квітня 1992 р. у м. Маріуполь. Закінчив Приазовський державний технічний університет. Займався спортом, кандидат у майстри спорту з водного поло. Під час навчання долучився до руху вболівальників футбольного клубу «Маріуполь», згодом став учасником закритого фанатського колективу «Проєкт 32». Боронити українську землю від російських загарбників Богдан почав у 2015 р. у батальйоні «Азов». Спочатку служив в артилерійському дивізіоні, згодом перейшов до мінометної батареї 2-го батальйону оперативного призначення окремого загону спеціального призначення «Азов». 24 лютого 2022 р. зустрів у рідному місті, беручи участь в обороні Маріуполя. 22 березня 2022 р. під час бою дістав кульове поранення. Три дні перебував на території металургійного комбінату «Азовсталь». Згодом з іншими важкопораненими був евакуйований до шпиталю м. Дніпро, де 28 березня 2022 р. помер від ускладнень поранення. У Богдана Хохленкова залишилися дружина та донька.Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Старший сержант Богдан Хохленков, позивний Пентагон, помер 28 березня 2022 року в Дніпропетровському шпиталі. За 6 днів до цього отримав важкі кульові поранення в бою за рідний Маріуполь. Його евакуювали з комбінату «Азовсталь» на гелікоптері як важкопораненого, проте серце захисника не витримало. 8 квітня йому виповнилося б 30 років. Богдан народився і прожив усе життя в Маріуполі. Отримав вищу освіту у Приазовському державному технічному університеті. Був футбольним фанатом та учасником маріупольського проекту «32» (спілка фанатів ФК «Металург»). З 2015 року служив у полку «Азов», який згодом став частиною Національної гвардії України. Брав участь в АТО\/ООС. Під час повномасштабної війни обіймав посаду інструктора (водолаза-розвідника) взводу розвідки, командира відділення. За весь період служби Богдан отримав такі нагороди та відзнаки: «За участь в антитерористичній операції», «За доблесну службу», «За взірцевість у військовій службі» III ступеня, «Козацький хрест» III ступеня, орден «За мужність» IІI ступеня, орден «За мужність» II ступеня (посмертно). «Богдан був відданий повністю службі та Україні. В юні роки це був фанатський рух, Цивільний корпус, згодом вже служба в «Азові». Під час ведення боїв в Маріуполі рвався в бій один із перших, був командиром», – зазначила його дружина. Поховали Героя на Краснопільському кладовищі в місті Дніпрі. У Богдана залишились батьки Тетяна Адольфівна та Олександр Олексійович, дружина Маріанна, донька Афіна. *** Платформа пам'яті «Меморіал» вшановує пам'ять про героя спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників та захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив Маріуполь.Платформа пам'яті 'Меморіал'