Микуліч Богдан Олексійович (Маркела)

Військовослужбовець Богдан Микуліч (позивний Маркелла) загинув 12 липня 2023 р. під час виконання бойового завдання поблизу с. Кліщіївка на Донеччині. 7 серпня захиснику виповнилося би 32 роки. Богдан родом із Вінницької області, мешкав у Києві. У 2013 р. закінчив Київський національний університет біоресурсів та природокористування України. У мирному житті займався геодезією, пізніше — власною справою, пов'язаною з інвестиціями. Дуже любив театр, виставки, мистецтво. Захоплювався стрільбою. Із 24 лютого 2022 р. чоловік захищав суверенітет України у складі добровольчого батальйону «Братство». Був водієм, виконував логістичні завдання штабу. Спочатку боронив Чернігівський напрямок, потім — Ізюмський. Пізніше був прикомандирований до 8-го батальйону 10-ї гірсько-штурмової бригади. Із вересня 2022 р. пройшов відбір до 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура», брав участь у штурмах у Запорізькій області. Був водієм-механіком, пізніше — стрільцем-штурмовиком. Наприкінці червня 2023 р. був переведений у 3-тю окрему штурмову бригаду та вирушив на Донецький напрямок. «Із 2014 р. він активно волонтерив і допомагав важкопораненим бійцям, ще зі школи ненавидів усе кацапське, навіть на знак протесту завів зошит у клітинку з російської мови, підтримував лише український контент, боровся з корупцією, був затятим патріотом. Як тільки почалась війна, він ще вночі поїхав у штаб, щоб обговорити подальші дії й отримати зброю. Пройшов безліч гарячих точок. На початку вторгнення звільняв Київ та область, потім брав участь у найзапекліших боях, зокрема під Оріховим у Запорізькій області. А загинув поблизу Бахмута. Він бездоганно виконав бойове завдання, за що отримав орден «Золотий хрест». Після цього вже 20 хвилин, як мав бути на ротації, але відмовився від евакуації, залишившись реанімувати побратима. Бо це гаряча точка, медиків туди не пускали, а час ішов на відлік. Богдан до того врятував не одне життя і тут теж вирішив, що, крім нього, цього ніхто не зробить. На жаль, обірвалося життя двох…» — розповіла наречена полеглого воїна Ірина. «Дуже відповідальний, щирий, з особливо добрим серцем... Одногрупники та викладачі інституту згадують Богдана як хорошого студента, добру й талановиту особистість, чудового друга. Він мав дуже гарний голос і в студентські роки був учасником університетського ансамблю пісні та танцю «Колос», — зазначили на сайті НУБІП. Поховали Богдана на Південному кладовищі у с. Віта-Поштова під Києвом. У захисника залишилися батьки, наречена, брати, племінники, похресники, друзі та побратими. Посмертно Богдан був нагороджений відзнакою Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест».