- Укр
- Англ
Рудзінський Богдан Олегович (Руд)
16 березня 1994 – 6 жовтня 2022Житомирська обл. – Луганська обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- 28-річний лейтенант Богдан Рудзінський (позивний Руд) загинув 6 жовтня 2022 р. під час розвідувального виходу в районі с. Новолюбівка Луганської області. Богдан народився у с. Озерянка на Житомирщині. Закінчив Житомирську філію Університету сучасних знань за спеціальністю «Фінанси і кредит». Працював у банку, однак розумів, що має хист до іншої сфери діяльності. У вільний час обожнював робити щось своїми руками, наприклад, мамі на день народження зробив садову гойдалку і скриньку. Став майстром оздоблювальних робіт. Любив також готувати, активний відпочинок, гори, пригоди, фентезі та аніме. Займався спортом, бігав, грав у пінг-понг, водив авто та моторолер, також чоловікові подобалось кататися на квадроциклі, самокаті, велосипеді. Дуже добре ставився до тварин, прихистив двох кішок: Ізі та Харді. Мріяв відкрити власний паб. Коли почалося повномасштабне вторгнення, Богдан не зміг сидіти вдома, хоча за плечима мав лише військову кафедру, та пішов у місцеву самооборону. «Він міг бути дуже корисним у будівництві, бо мав великий досвід та вмів зробити будь-що будь з чого, міг відбудовувати Бучу, Ірпінь та інші понівечені міста та села нашої країни, але вибрав для себе шлях сміливого Воїна», — розповіла близька подруга Богдана. Коли небезпека на рідній Житомирщині минула, Богдан за власним бажанням пішов до військкомату, практично єдиний зі свого села, та поїхав на навчання в «Десну». Згодом командував кулеметним взводом у 66-й окремій механізованій бригаді. Був у боях на Донеччині. Дістав поранення та незабаром після лікування повернувся до побратимів. Брав участь у звільненні Луганщини. Восени Богдан отримав звання лейтенанта, чому дуже радів та планував будувати кар'єру військового. «Завжди сміливо йшов у бій першим та ніколи не міг сидіти без діла. Ми всі, як тільки могли, шукали його довгі та страшні 28 діб і дуже сподівались, що він живий. Богдан — людина з дуже добрим до всіх серцем, з великою вдячністю за все пам'ятатимемо!» — додала подруга. Поховали офіцера у рідному селі. У Богдана залишилися батьки та дідусь з бабусею.Платформа пам'яті 'Меморіал'