- Укр
- Англ
Наумов Данило Володимирович (Наум)
8 червня 1999 – 31 березня 2022Луганська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Десантник Данило Наумов (позивний Наум) загинув 31 березня 2022 р. від кулі ворожого снайпера у бою за «Шервудський ліс» — лісову територію на схід від траси «Ізюм — Слов'янськ». Захиснику назавжди 22 роки. Данило родом із м. Рубіжне Луганської області. У 2019 р. закінчив Рубіжанський політехнічний технікум ім. О. Є. Порай-Кошиці, здобув фах товарознавця. Під час навчання працював на «Новій пошті». З 2014 р. був членом організації «Права молодь», потім входив до «Правого Сектора». Цікавився комп'ютерами. Любив спорт, займався гандболом і дзюдо, цікавився футболом. Колекціонував марки. У 2020 р. хлопець пішов на військову службу до лав десантно-штурмових військ ЗСУ. Служив у 90-му окремому аеромобільному батальйоні імені Героя України старшого лейтенанта Івана Зубкова у складі 81-ї окремої аеромобільної бригади. Виконував бойові завдання на території проведення ООС. Під час повномасштабної війни обіймав посаду навідника-оператора. З перших днів вторгнення разом із побратимами продовжував стримувати та нищити ворога на Харківщині й Донеччині. «Війна забирає найкращих... Про нього казали, що він був би гарним офіцером. Данило постійно хотів комусь щось довести. Я йому казав, щоб він вивчився на офіцера, тоді нікому нічого не треба буде доводити. Це була його мрія — вступити до Академії сухопутних військ… 31 березня 2022 р. була похмура дощова погода, сили окупантів були в рази більші, група, в якій був Данило, прийняла бій. Було знищено 15 окупантів та 8 поранено. Данило загинув на місці від снайперської кулі, яка влучила йому в перенісся. Мій друг і побратим був прикладом для нас, ніколи не боявся сміливо йти в бій, був відважним і хоробрим, відданим сином своєї країни. Кажуть, що герої не вмирають, але це так. Вони гинуть, гинуть за наше майбутнє, за свободу та незалежність. І тільки в наших серцях вони залишаються жити назавжди. Він був яскравим прикладом самопожертви та відданості країні, ніколи не хизувався своїми здобутками, був прикладом для своєї сім'ї та навколишніх. Данило до кінця боровся за честь та свободу українського народу та всієї Європи, до останнього подиху був вірним присязі», — розповів друг і побратим загиблого. Поховали молодого воїна на Іванівському кладовищі поблизу Краматорська на Донеччині. У Данила залишилися бабуся, мама, рідні, друзі та побратими.Платформа пам'яті 'Меморіал'