- Укр
- Англ
Баєв Денис Андрійович
25 березня 1998 – 28 липня 2022Запорізька обл. – Загинув в полоні
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Старший солдат Денис Баєв загинув 29 липня 2022 р. у с-щі Оленівка Донецької області. Російські військові стратили його разом з іншими побратимами в колонії, підірвавши один із бараків. Захиснику було 24 роки. Денис народився у Запоріжжі. Ріс в атмосфері затишку та любові рідних. Був допитливим та активним. Завжди міг прийти на допомогу. Був справедливим, щедрим, запальним та сильним. «Бешкетливий в юні роки, справедливий та запальний. У 1-й клас Денис пішов до гімназії № 107. За роки навчання всяке було, але це лише формувало його як людину з великим серцем», — розповіла сестра Аліна Железнова. Після 9-го класу Денис навчався на електрика, але весь час мріяв про військову справу. У 2018–2019 рр. проходив строкову службу в лавах Національної гвардії України. Після повернення зустрів Анастасію, кохання всього свого життя. А вже у серпні 2020 р. уклав контракт із 23-ю бригадою охорони громадського порядку НГУ. «За роки служби брат себе добре зарекомендував. Брав участь в АТО на Маріупольському напрямку. Повномасштабне вторгнення зустрів під Маріуполем, став на захист Батьківщини та обороняв місто. Обіймав посаду помічника гранатометника до виходу в полон», — додала Аліна. Денис дуже любив тварин. Після війни планував купити великого собаку та мотоцикл. Зараз удома на згадку про захисника зберігається колекція моделей мотоциклів. «Брат займався спортом та мріяв про родину, — розповіла сестра. — У лютому 2022 р. він зробив пропозицію своїй дівчині, яка, дізнавшись, що він потрапив у полон, приїхала з Польщі у Запоріжжя чекати на коханого». «Війна забирає найкращих і тих, кому потрібно було жити та будувати своє майбутнє, — зазначила Аліна. — Немає слів описати біль родини та втрату найдорожчого у житті. Шануємо та пам'ятаємо, завдяки кому ми з вами живемо на цій землі! Герої вмирають. Їх вбивають. Але пам'ять ніколи не згасне. Слава Україні!». За життя Денис просив, аби після смерті його тіло кремували. Рідні так і зробили. Місце пам'яті воїна облаштували вдома у Запоріжжі. На Дениса чекали батьки, сестра, наречена, друзі та інші рідні. Захисник нагороджений медаллю «Учасник АТО», а вже посмертно — орденом «За мужність» ІІІ ступеня.Платформа пам'яті 'Меморіал'