Довгань Денис Іванович

Довгань Денис Іванович народився 1 грудня 1981 р. у с. Черепківці Глибоцького району Чернівецької області. У 2000 р. Денис Довгань присягнув на вірність українському народові. За 20 років проходження військової служби майстер-сержант Денис Довгань зарекомендував себе позитивно. У службовій діяльності проявляв високі професійні якості, завжди професійно виконував службові завдання на ділянці відповідальності прикордонних загонів Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України. Із початку повномасштабного вторгнення Денис Довгань у складі прикордонного підрозділу брав активну участь у затриманні порушників прикордонного законодавства під час їхніх спроб незаконно перетнути кордон із Румунією. У жовтні 2022 р. Денис Довгань у складі 1-го прикордонного загону Державної прикордонної служби України боронив територіальну цілісність на східному фронті країни. Із 12 березня 2023 р. військовослужбовець у складі прикордонної комендатури швидкого реагування № 2 виконував бойові завдання на Бахмутському напрямку. Ворог, використовуючи весь арсенал озброєння та техніки, протягом трьох місяців здійснював безперервні штурмові дії позицій українських оборонців. В умовах артилерійських та мінометних обстрілів, ракетних та авіаційних ударів Денис демонстрував високий професіоналізм під час виконання завдань. Він злагоджено працював у команді та брав на себе відповідальність за організацію особового складу. 1 квітня 2023 р., перебуваючи на позиціях, майстер-сержант Денис Довгань разом із побратимами вступив у запеклий бій із противником у районі м. Бахмут. Попри інтенсивні ворожі обстріли, військовослужбовці мужньо та героїчно стримували наступ військ російської федерації. Під час обстрілу вогневої позиції «Дельта-25» у районі м. Бахмут Денис Довгань дістав поранення, несумісні з життям. За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі майстер-сержанта Довганя Дениса Івановича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).