- Укр
- Англ
Чирва Дмитро Андрійович (Козирний)
24 червня 1984 – 16 серпня 2022Запорізька обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Сержант Дмитро Чирва (позивний Козирний) загинув 16 серпня 2022 р. у бою з окупантами поблизу с. Білогорівка на Донеччині. Воїну було 38 років. Дмитро народився у м. Запоріжжя. Закінчив школу № 100. Потім навчався у Запорізькій державній інженерній академії. Працював керівником у сфері будівництва та ремонтів. Цікавився сучасними технологіями, любив музику. Захоплювався своїм містом та його історією. Пишався, що походить із роду козаків. Був дуже товариським та артистичним. Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік приєднався до лав 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Обіймав посаду стрільця. У складі свого підрозділу брав участь в обороні Київщини, Луганщини та Донеччини. «Дмитро був надзвичайною людиною, таких часто називають воїнами світла. Чесний, відвертий і сміливий. Завжди прагнув до справедливості та правди. Одна з його улюблених фраз: «Люди, як кораблі, — одні гниють на мілині, а інші виходять в море навіть у шторм». Коли в країні почалася повномасштабна війна, він, не вагаючись, пішов до найближчого військкомату. Сміливий боєць і командир, який завжди дбав про своїх побратимів. Про себе говорив: «Я не військовий, я — воїн. А це різні речі». І це дійсно було так. Він був нащадком своїх легендарних прадідів — запорізьких козаків. Справжнім героєм і справжнім воїном. Відсутність значного військового досвіду не заважала йому до останнього подиху гідно воювати з окупантами», — розповіли близькі друзі. Поховали захисника у м. Городенка Івано-Франківської області, де він прожив кілька місяців до вторгнення. У Дмитра залишилися син і донька.Платформа пам'яті 'Меморіал'