- Укр
- Англ
Васильчук Дмитро Анатолійович (Франк)
1 січня 1993 – 7 березня 2022Хмельницька обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Морпіх Дмитро Васильчук (позивний Франк) загинув 7 березня 2022 р. у бою за м. Маріуполь Донецької області. Герою назавжди залишилось 29 років. Дмитро народився в м. Нетішин Хмельницької області. Навчався в Нетішинському професійному ліцеї, де опанував фах електрогазозварника. Захоплювався боксом. За професією чоловік не працював, оскільки одразу після закінчення навчання в 2011 р. пішов служити за контрактом до лав Військово-морських сил ЗСУ. Проходив службу в 1-му окремому батальйоні морської піхоти. Тоді він ще базувався у м. Феодосія в Криму. Після окупації росіянами залишив Крим та разом із підрозділом продовжив службу в м. Миколаїв. Згодом перевівся до 203-го центру підготовки сержантського складу, обійняв посаду інструктора, а в серпні 2021 р. знову уклав контракт із 1-м ОБМП, що був вже у складі 36-ї ОБрМП. На момент повномасштабного російського вторгнення обіймав посаду головного сержанта роти. За час служби військовий отримав чимало нагород та подяк, а посмертно був відзначений медаллю «За оборону України» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня. «З чоловіком ми познайомилися у Феодосії незадовго до окупації Криму. Після окупації він лишився вірним присязі, виїхав з іншими морськими піхотинцями на постійне місце дислокації до Миколаєва, де ми створили свою чудову родину. Дмитро майже завжди був на війні, він був чудовим командиром, прикладом для своїх підлеглих. На мої вмовляння покинути військову службу чоловік відповідав: «Я не можу, там мої хлопці». Востаннє чоловік виходив на зв'язок 6 березня, на той час він був уже в Маріуполі. Я благала його тільки про одне: бути обережним... Мій Дмитро — найкращий чоловік і тато, чудовий син та брат, добрий друг і товариш», — розповіла дружина полеглого воїна. У захисника залишились мама Оксана, сестри Аліна та Яна, дружина Анастасія і донька Злата, яка весь час чекає на повернення тата.Платформа пам'яті 'Меморіал'