- Укр
- Англ
Матвієнко Дмитро Борисович (Красапентій)
13 травня 1981 – 23 січня 2023Харківська обл. – Донецька обл.
Орден Богдана Хмельницького III ступеня

Біографія
Матвієнко Дмитро Борисович народився 13 травня 1981 р. у м. Харків. У 1999 р. закінчив Гадяцьке вище професійне аграрне училище. З початком повномасштабного російського вторгнення добровольцем долучився до лав Національної гвардії України. Обіймав посаду начальника групи телекомунікаційних мереж та інформаційних систем взводу зв’язку 1-го батальйону оперативного призначення НГУ ім. Сергія Кульчицького. З перших днів брав участь в обороні м. Харків. Загинув 23 січня 2023 р. під час стрілецького бою поблизу м. Бахмут Донецької області. Похований 26 січня 2023 р. на кладовищі с. Бобрик Полтавської області.Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Старший сержант Дмитро Матвієнко, позивний Красапентій, загинув 23 січня 2023 року в бою з окупантами за місто Бахмут на Донеччині. Захиснику був 41 рік. Дмитро народився і жив у Харкові. У 1999 році здобув спеціальності тракториста-машиніста, водія у Гадяцькому вищому професійному аграрному училищі. Пройшов строкову військову службу. Працював у різних сферах. Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік приєднався до лав Національної гвардії України. Служив начальником групи телекомунікаційних мереж та інформаційних систем у 1-му батальйоні оперативного призначення. З перших днів брав участь в обороні рідного Харкова, згодом вирушив на інші напрямки. «Завжди був чесний і справедливий. Людина, на яку можна було розраховувати у будь-якій ситуації. Пишався, що захищав Харків з першого дня війни», – розповіла подруга загиблого Вікторія. «На полі бою загинув випускник Веприцького ПТУ-42 Матвієнко Дмитро Борисович. У цей важкий для всіх нас час ми розділяємо біль втрати та схиляємо голови в глибокій скорботі… Світла пам'ять та безмежна вдячність НАШОМУ ГЕРОЮ за вірність Батьківщині навіки залишиться у наших серцях…» – написали на сторінці Гадяцького училища. Поховали захисника на батьківщини його батька – в селі Бобрик Полтавської області. У Дмитра залишилися батьки і сестра.Платформа пам'яті 'Меморіал'