Пучков Дмитро Олександрович

42-річний снайпер Дмитро Пучков загинув 19 травня 2024 р. під час виконання службових обов'язків біля с-ща Білогорівка на Луганщині. До вересня захисник вважався зниклим безвісти. Дмитро виріс у с. Мирне Одеської області. З дитинства багато працював. Брав підряди — то буряки сапав гектарами, то кукурудзу, ще батькам по дому допомагав. Любив природу і тварин. Ходив до церкви. Два роки вчився в духовному училищі у Москві. Після повернення закінчив екстерном 10 та 11 класи і пішов в армію, служив в артилерії. Вчитися більше не захотів, вирушив до Одеси, де працював на різних роботах, а для душі служив у церкві читцем. У 2014 р. влаштувався на «Нову пошту». У вільний час ходив в офіс «Червоного Хреста», де волонтерив. Був постійним донором крові. Допомагав тваринам. Намагався їздити до мами в село й допомагати поратися по господарству. 13 березня 2024 р. Дмитра мобілізували. Під час навчання отримав спеціалізацію стрільця-снайпера. А далі воював в одній із бригад десантно-штурмових військ ЗСУ на Сході. «Він дуже хотів створити родину, хай би у його обраниці хоч і троє своїх дітей було. Діма всю хату відремонтував, все зробив, технікою обладнав, підготував — щоб колись усі разом жили, комфортно й щасливо. Коли він був удома востаннє, у бані попарився, він це любив, поїв смачно. Потім із корівками і тваринками своїми попрощався та поїхав у частину», — розповіла мама загиблого. Поховали десантника в рідному селі. Вдома на захисника чекала мама Марина Володимирівна. У жовтні 2024 р. у рідному селі Мирне встановили меморіальний стенд пам'яті Дмитра Пучкова.