Антоненко Дмитро Петрович (Адвокат)

42-річний адвокат Дмитро Антоненко (позивний Адвокат) загинув 27 червня 2022 р. у боях з російськими окупантами за рідну Харківщину. Підрозділ, у складі якого він перебував, зупинив ворожий наступ біля с. Дементіївка. Окупанти розпочали артилерійський обстріл позицій українських військових. Боєць врятував життя товаришів, активувавши GPS-датчик безпілотника на хибній позиції та відволікши вогонь артилерії на себе. Дмитро родом із м. Харків. Із дитинства був відповідальним та дисциплінованим, сумлінно вчився. Наприкінці школи вирішив, що хоче стати адвокатом. Вступив до Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Паралельно працював на різних роботах, щоб допомагати батькам платити за своє навчання. Коли вже працював за омріяним фахом, постійно допомагав батькам і молодшому брату. Кар'єра склалася успішно, згодом чоловік став одним із партнерів адвокатського об'єднання «ACF Partners». З першого дня повномасштабної війни Дмитро Антоненко приєднався до лав Національної гвардії України. Воював у складі окремого загону спеціального призначення «Омега», обіймав посаду старшого інструктора з водіння. Разом із побратимами боронив рідну Харківську область. «Дмитро був розвідником, волонтером, патріотом. У 2014 р. долучився до створення волонтерського фронту, який забезпечував сучасними засобами та речами сили безпеки та оборони. Крім того, Дмитро організував виробництво і модернізацію новітніх зразків озброєння та БПЛА, долучився до створення потужної школи снайперів у м. Десна, що значно підвищило рівень боєздатності ЗСУ», — розповіли у Національній асоціації арбітражних керуючих України. «Дуже хочу, щоб громадянин України — сильної, незалежної і потужної, був би таким, як мій колега Дмитро Антоненко: високоінтелектуальний, винятково порядний і принциповий, вихований, інтелігентний, з почуттям гумору і безмежною вірою в Перемогу. Чия «хата ніколи не з краю», бо вміння брати відповідальність закладене на рівні самої ДНК і воно непохитне. Чиї інтереси завжди більші за власні, а думки більш глибокі за сотні прочитаних у книжках, бо підкріплені реальними вчинками і доведені не словом, а справою. Це надійність максимально можливого ступеня, без пафосу і виставляння на показ. Це міць і сила, помножена на мудрість. З такими людьми завжди впевнено, спокійно і надійно. Саме завдяки таким ми героїчно стоїмо: і фізично, і морально», — написала колега загиблого Ірина Сербін. Поховали захисника у Харкові. У Дмитра залишилися батьки, брат, дружина і донька. Солдат Дмитро Антоненко посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.