Атрошенко Дмитро Валерійович (Димазда)

Старший солдат Дмитро Атрошенко (позивний Димазда) загинув 22 липня 2023 р. поблизу с. Нововодяне на Луганщині. Виконуючи службові обов'язки із захисту України, дістав смертельне поранення під час артилерійського обстрілу. Захиснику було 36 років. Дмитро родом із м. Городня Чернігівської області. У 2004 р. закінчив місцевий ліцей № 1. Через рік здобув фах муляра-штукатура у Чернігівському державному професійно-технічному училищі № 18. Із 17 років підробляв на будівництві. Потім працював будівельником, бетонярем, каменярем, будував будинки в Україні і за кордоном. Останнім місцем роботи було ТОВ «Єврокон», де чоловік обіймав посаду арматурника. Цікавився автомобілями, любив собак, але мав мало часу на цікаві йому речі. З початку травня 2022 р. по травень 2023 р. Дмитро воював за Україну в складі 58-ї окремої мотопіхотної бригади. Брав участь у боях в Донецькій, Харківській і Луганській областях. За словами близьких, він неодноразово рятував життя своїх побратимів, витягуючи з поля бою поранених і загиблих. Через недостатню кількість авто у бригаді евакуйовував побратимів на власному автомобілі. Врятував командира роти, вчасно доставивши його до госпіталю в Бахмуті. Разом із побратимом у нічний час відбив групу диверсантів у с. Одрадівка. Брав участь у штурмових діях у районі с. Покровське. Під час виконання чергового бойового завдання дістав контузію. Ризикуючи власним життям, завжди прикривав спини побратимів, виходячи останнім із позицій. У травні 2023 р. був переведений до 66-ї окремої механізованої бригади на посаду оператора-навідника. Продовжував нищити ворога і захищати свою країну. «Дімка мій — справедливий і надійний чоловік. Служив на передовій 1 рік і 1,5 місяці. Він безвідмовно всім побратимам допомагав. У нього була своя машина «Мазда», на якій Дімка врятував багато життів, тому і дали йому позивний Димазда», — розповіла дружина воїна Алеся. Поховали бійця на Алеї Героїв цвинтаря в рідному місті. У Дмитра залишилися мама, дружина, син, дідусь і бабуся.