Бідюк Дмитро Вікторович

Десантник Дмитро Бідюк загинув 29 березня 2022 р. у бою з окупантами поблизу с. Олександрівка на Херсонщині. Захиснику назавжди 22 роки. Дмитро родом із м. Одеса. Навчався у міській школі № 23. Потім здобув фах електрика в Одеському ПТУ. Пройшов строкову військову службу в лавах ДШВ ЗСУ, захистив бордовий берет. Працював охоронником у фірмі «Вестерн». Захоплювався спортом, любив футбол і баскетбол. Планував подорожувати світом із коханою. Мріяв створити власну родину і вже почав зводити будинок для цього, проте не встиг завершити. На другий день повномасштабного російського вторгнення, 25 лютого 2022 р., пішов до військкомату. Згодом приєднався до лав 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу. Обійняв посаду гранатометника та вирушив обороняти Херсонщину. «З дитинства був спокійним, добрим, ввічливим хлопцем, ніколи не мав конфліктів, любив дітей. Він був сміливим воїном, нічого не боявся. Коли йшов на війну, сказав: «Мамо, а хто, як не ми? Треба захищатися, вони повзуть сюди, як таргани». І загинув. У наступі 29 березня в Херсоні дві роти бійців загинуло. Застосовуючи авіацію, ворог вибив позиції, де було багато воїнів… Усе життя зупинилося, коли я відчула його смерть. Після того я не бачу нічого та нікого. Вже нічого не радує, вже ніколи не буде життя, як раніше. Ніколи. Він — мій Герой назавжди. Я вдячна йому за ці 22 роки його життя. Він мене багато чого навчив», — розповіла мама загиблого Ірина. Поховали молодого воїна на Західному кладовищі у рідній Одесі. У Дмитра залишилися мама, молодший брат, бабуся, тітка, двоюрідна сестра, інші рідні, друзі та побратими.